ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання невідповідними законодавству нових розпоряджень КМДА про тарифи на ЖКП.

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання невідповідними законодавству нових розпоряджень КМДА про тарифи на ЖКП.

Оскаржені розпорядження від 17 листопада 2009 року № 1292, від 15.10.2009 р. № 1192, від 30 листопада 2009 року: №№ 1332, 133, 1334, 1335. Оновлено 10.01.2010 р.



Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, м. Київ, 04053

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Позивач:
Куля Віктор Іванович,
вул. В. Гетьмана, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058,
тел./факс 457-40-72, http://gro-za.io.ua

Відповідачі (суб'єкти владних повноважень):
1. Київський міський голова –
Голова Київської міської державної адміністрації
Черновецький Леонід Михайлович,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
2. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001
3. Київська міська рада,
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001

Третя особи на стороні позивача:
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж», ідентифікаційний код 21681932, вул. Б. Гмирі, 1-Б/6, м. Київ, 02140


04 січня 2010 р.


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання невідповідними законодавству нормативно-правових актів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оскарження бездіяльності Київської міської ради по формуванню виконавчого комітету (у порядку ст. 171 КАС України)



Зміст позовних вимог:

1. Визнати невідповідним законодавству, недійсним з дати прийняття та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
2. Визнати невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.10.2009 р. № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення».
3. Визнати невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 листопада 2009 року:
-№ 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»;
-№ 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»;
-№ 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»;
-№ 1335 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979».


Виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги:

Суб’єкт владних повноважень – Київський міський голова Черновецький Л.М., який одночасно є головою Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА), перевищуючи самоврядні повноваження, одноособово прийняв і підписав перелічені вище нормативно-правові акти у формі розпоряджень від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у подальшому – ВОКМР(КМДА). Розпорядження опубліковані в комунальному засобі масової інформації – газеті «Хрещатик», розділ «Документ», випуски № 254 (687) від 24 листопада 2009 р., та № 259 (692) від 01 грудня 2009 р.
Як вбачається з оприлюднених текстів розпоряджень ВОКМР(КМДА) від 17 листопада 2009 року № 1292 та від 30 листопада 2009 року № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», предметом їх регулювання є тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються житлово-будівельними кооперативами, об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та іншими балансоутримувачами жилих будинків, уповноваженими ними особами або управителями жилих будинків. Згідно з преамбулою вони видані в межах функцій органу місцевого самоврядування, відповідно до Законів України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Розпорядженням від 30 листопада 2009 року № 1335 для тих же суб’єктів господарювання продовжено на серпень та вересень 2009 року дію розпорядження ВОКМР(КМДА) від 31.08.2009 р. № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яке згідно з преамбулою видане на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р «Про призупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Однак, розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р не уповноважувало ВОКМР(КМДА) продовжувати на серпень та вересень 2009 року дію розпорядження ВОКМР(КМДА) від 31.08.2009 р. № 979, а останнє в свою чергу видане не на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р, а всупереч йому.
Зазначеним розпорядженням КМ України від 17 липня 2009 р. № 842-р зупинена дія розпоряджень голови Київської міської держадміністрації від 29 квітня 2009 р. № 516 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення”, № 518 “Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, № 520 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”. Підставою для втручання КМ України у нормотворчу діяльність голови КМДА, як вказано у розпорядженні КМ України, є те, що розпорядження видані з порушенням Конституції та законів України.
Якщо порівняти зміст зупиненого розпорядження КМДА від 29 квітня 2009 р. № 518 з виданими замість нього розпорядженнями КМДА від 31.08.2009 № 978 та № 979 з періодом дії серпень-вересень 2009 р., з урахуванням розпорядження КМДА від 30 листопада 2009 року № 1335, яке продовжило дію останніх на той же період, то можна дійти до висновку, що ні по змісту, ні по способу прийняття вони не відрізняються одне від одного, містять ознаки порушення Конституції та законів України, на які посилається КМ України в розпорядженні від 17 липня 2009 року № 842-р. Тому усі перелічені вище розпорядження КМДА слід визнати невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття та скасувати. Принагідно зауважимо, що розпорядження КМДА № 518 та №№ 978, 979 вже визнані невідповідними законодавству та недійсними з дати прийняття постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2009 р. в адміністративній справі № 2а-57/09, причому останні два з зазначених вище розпоряджень скасовані цією ж постановою.
Оскільки на дату звернення до суду з цим адміністративним позовом постанова у справі № 2а-57/09 не набрала законної сили, питання про невідповідність законодавству, недійсність з дати прийняття та скасування розпорядження КМДА від 30 листопада 2009 року № 1335, яке є одним з предметів оскарження у даній позовній заяві, залишається актуальним. Позивач вимушений повторити усі обґрунтування позовних вимог стосовно розпоряджень КМДА №№ 518, 978, 979, які знайшли підтвердження у зазначеній постанові. Додатково зазначимо, що спірні розпорядження встановлюють та/або погоджують тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не були сформовані виконавцями послуг, що суперечить Порядку їх формування, затвердженому постановою КМ України від 20.05.2009 р. № 529. Зокрема, межі та площі прибудинкових територій, складові тарифів на утримання яких встановлені або погоджені спірними розпорядженнями, не були визначені у спосіб, передбачений Земельним Кодексом України, державні акти про передачу відповідних територій у користування балансоутримувачам будинків не видані, тому відсутні підстави для стягнення з мешканців багатоквартирних будинків плати за їх утримання. Не дотримані також інші умови Порядку, затвердженого постановою КМ України. Зокрема, що стосуються витрат на обслуговування квартирних приладів обліку холодної та гарячої води, які встановлені на однаковому рівні для всіх будинків і типів приладів. Крім того, витрати на обслуговування квартирних приладів обліку теплової енергії для потреб центрального опалення взагалі не враховані. Фактично усі тарифи були сформовані не кожним виконавцем послуг по кожному будинку окремо, як це повинно здійснюватися згідно з Порядком, а однією юридичною особою –Комунальним підприємством «Головний обчислювальний центр КМДА» на підставі умовних даних, а виконавці послуг були відсторонені від цього процесу, хоч розпорядженнями КМДА на них покладається вся відповідальність за наслідки. Розрахунки тарифів здійснювалися КП ГІОЦ комп’ютерною програмою у непрозорому режимі, їх достовірність перевірити рядовому споживачеві неможливо, громадські слухання по кожному будинку не проводилися, що також суперечить ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та постанові КМ України від 20.05.2009 р. № 529.
Розпорядженнями ВОКМР(КМДА) від 15.10.2009 р. № 1192 та від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АК "Київенерго" та ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль» для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню, за виключенням теплової енергії, що відпускається ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль» через теплові пункти, які знаходяться на балансі АК «Київенерго», а також встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» виконавців цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням, і погоджені на цьому рівні тарифи на зазначені послуги виконавцям усіх інших форм власності. Тарифи введені в дію з 01.01.2010 р.
Розпорядженням ВОКМР(КМДА) від 30 листопада 2009 року № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення» погоджені для ВАТ «АК «Київводоканал» тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води, в тому числі холодної води, що використовуються для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води, та водовідведення холодної і гарячої води, для здійснення виробника послуг ВАТ «АК «Київводоканал» з виконавцями цих послуг усіх форм власності (при наявності відповідних будинкових засобів), а також встановлені тарифи для виконавців цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням, і погоджені на цьому рівні тарифи на зазначені послуги виконавцям усіх інших форм власності. Тарифи введені в дію з 01.01.2010 р.
Всі перелічені вище розпорядження КМДА стосуються встановлення, змін чи погоджень тарифів на житлово-комунальні послуги для фізичних і юридичних осіб, що проживають чи знаходяться в м. Києві.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Крім того, ч. 2 ст. 171 КАС України надає право оскаржити нормативно-правовий акт особам, щодо яких його застосовано, а також особам, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Розпорядження, прийняті відповідачами, стосуються фізичних осіб, які проживають на території м. Києва, а тому вони впливають або можуть впливати на права, свободи та інтереси позивача.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено (ст. 10), що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами (ст. 11) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У ст. 28 Закону визначено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать зокрема встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Стаття 51 цього Закону визначає, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради є виконавчий комітет ради. Виконавчий комітет ради є підзвітним та підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Відповідно до ст. 59 Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні голосуванням. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення (або пізніше). Виконавчий комітет в межах своїх повноважень приймає рішення на його засіданні більшістю голосів і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.
Перелічені вище норми законодавства узгоджуються з Конституцією України. Так, відповідно до ст. 144 Конституції органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які у разі їх невідповідності Конституції чи законам Країни зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Законом України "Про столицю України – місто-герой Київ" передбачено (ст. 10), що Київська міська та районні в містах ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідними радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Прикінцевими положеннями до Закону (ч. 2) визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади.
Отже, чинними актами цивільного законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг закріплена юридично обов'язкова можлива поведінка суб'єктів владних повноважень – органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в м. Києві:
1) Київська міська рада. Приймає нормативні документи у формі рішень голосуванням депутатів на пленарному засіданні ради. Рішення підписує міський голова та оприлюднює. Рішення набирає чинності з дня офіційного оприлюднення (або пізніше). Встановлює ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, визначає виконавців житлово-комунальних послуг, укладає договори на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг. Рішення не підлягають державній реєстрації.
2) Виконавчий орган Київської міської ради на базі Київської міської державної адміністрації, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади. Підзвітний і підконтрольний раді, що його утворила. По аналогії з виконавчим комітетом рад інших міст України, виконавчий орган Київради приймає рішення на своєму засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, яке підписується міським головою. Виконавчий орган може затверджувати тарифи на комунальні послуги лише для підприємств комунальної власності, для інших – лише погоджувати. Рішення не підлягають державній реєстрації.
3) Київська міська державна адміністрація, крім функцій виконавчого органу Київради, паралельно виконує функції місцевого органу виконавчої влади. Регулює ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги, встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
4) Київський міський голова підписує рішення виконавчого органу Київради, які не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
5) Голова Київської міської державної адміністрації, який одночасно є міським головою, одноособово видає нормативно-правові акти у виді розпоряджень, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
Як вбачається зі змісту рішення Конституційного Суду України №21-рп/2003 від 25 грудня 2003 р., Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень виконавчої влади – Кабінету Міністрів України. Втім, вказані норми не заперечують норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та спеціального Закону України «Про столицю України місто-герой Київ», а як вказано у рішенні Конституційного Суду України дають їм тлумачення.
Так, п. 2 розділу VII «Перехідні положення» Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» Київській міській раді та відповідним районним у місті Києві радам протягом місяця після набрання чинності цим Законом доручено вирішити питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади у місті Києві. Київська міська рада III, IV та V скликань, враховуючи вищенаведене рішення Конституційного Суду України №21-рп/2003 від 25 грудня 2003р., утворювала виконавчий орган на базі Київської міської державної адміністрації, визначала його структуру та загальну чисельність у повній відповідності до п. 5, 6 ч. 1 ст. 26, ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ». Натомість Київською міською радою VI скликання, у порушення вказаних вище норм, виконавчий орган не створено, не затверджено його структуру та кількісний склад, внаслідок чого прийняті відповідачем оскаржувані розпорядження є нормативно-правовими актами місцевої державної адміністрації. Це підтверджують рішення ІІІ сесії Київської міської ради XXIII скликання від 11 березня 1999 р. за №161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради», рішення ІХ сесії Київської міської ради XXIV скликання від 07 лютого 2002 р. за №239/1673 «Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», рішення II сесії Київської міської ради XXVI скликання від 20 червня 2002 р. №28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності», рішення IV сесії Київської міської ради V скликання від 24 травня 2007 р. за №721/1382 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на основі рішення III сесії Київської міської ради XXIII скликання від 11 березня 1999 р. за №161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради» після закінчення її повноважень слід визнати нелегітимною, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий орган утворюється відповідною радою на термін її повноважень, а Київською міською державною адміністрацією від імені ВОКМР приймались після того нормативно-правові акти у формі розпоряджень у наступні скликання.
Таким чином, ані голова Київської міської державної адміністрації, ані Київська міська державна адміністрація, як орган державної влади, не наділені повноваженнями щодо встановлення/погодження тарифів на житлово-комунальні послуги. Натомість повноваження Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу, починаються з моменту прийняття Київською міською радою конкретного скликання відповідного рішення.
Крім цього, як вказано у листі Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у м. Києві від 07 липня 2009 за №461/0/14-09 проекти розпоряджень в.о. голови Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 р. №№ 516, 518, 520 погоджено зазначеним Представництвом у відповідності до ст. 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Це підтверджується і рішеннями Представництва.
Втім, вказана стаття Закону регламентує порядок погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади із спеціально уповноваженим органом або його територіальним представництвом. Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади підлягають погодженню з відповідними територіальними органами спеціальної уповноваженого органу.
У той же час ч. 2 ст. 31 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яка визначає організаційні засади здійснення державної регуляторної політики також органами та посадовими особами місцевого самоврядування, не передбачає аналогічного ст. 21 порядку погодження проектів регуляторних актів. Вказаною нормою зазначено, що виконавчі органи міських рад з метою реалізації покладених на них Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють в межах граничної чисельності відповідальний структурний підрозділ, який у відповідності до ч. 3 цієї статті здійснює організаційне забезпечення здійснення державної регуляторної політики.
Отже, погодивши проекти розпоряджень від 29 квітня 2009 р. №№ 516, 518, 520 у Представництві Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у м. Києві, який є територіальним органом спеціально уповноваженого органу, відповідач під час прийняття зазначених розпоряджень діяв як орган виконавчої влади.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставина необхідності реєстрації оскаржуваних розпоряджень у структурах Міністерства юстиції України не потребує доведення, оскільки неодноразово встановлювалась рішеннями судів, які є чинними на сьогодні, за аналогічними справами щодо визнання нечинними розпоряджень Київської міської державної адміністрації щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, а саме рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2007 р. за аналогічним позовом у справі №2а-166/07, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 р. у справі №22-а-5383/08 та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009р. у справі 5301/09.
Оскаржувані розпорядження не пройшли необхідну реєстрацію в органах Міністерства юстиції України, що є підставою для визнання оскаржуваних нормативно-правових актів нечинними з моменту прийняття, оскільки відповідно до п.3 Указу Президента України під 03 жовтня 1992 р. за № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативно-правові акти, зазначені в ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Відповідно до п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. за №731 органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Таким, чином, можна вважати що оскаржувані розпорядження не набули чинності, а їх застосування є неправомірним.
Крім того, відповідно до норм ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації видає нормативні акти у формі розпоряджень. Відповідно до норм ст. 16 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Призначення та звільнення з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Київський міський голова погоджує з Київською міською радою. Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, який підписав розпорядження від 29 квітня 2009 р. №№ 516, 518, 520, не уповноважений автоматично поєднувати посади першого заступника голови Київської міської державної адміністрації, як органу виконавчої влади, та першого заступника Київського міського голови із виконання самоврядних повноважень, оскільки це не відповідає нормам чинного законодавства, а саме ст. 16 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ».
Також, слід звернути увагу, що у відповідності до норм пп. 2, п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Таким чином, у зазначеній статті мова йде про надавачів комунальних послуг – підприємства, установи та організації комунальної та інших форм власності, які в розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцями житлово-комунальних послуг, тобто суб'єктами господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Цей висновок підтверджується п. 2 Порядку формування тарифів па виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. за № 955 та п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006р. за № 959, які зазначають, що тариф – це вартість надання одиниці послуги, а не її виробництва, оскільки витрати на виробництво цієї послуги включаються до вартості надання такої комунальної послуги.
У відповідності до норм пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Чинним законодавством України не передбачено повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування затверджувати тарифи на теплову енергію для підприємств не комунальної форми власності. Вказане також встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009р. у аналогічній справі №5301/09. Також не передбачено повноваження виконавчих органів місцевих рад погоджувати тарифи на вироблення житлово-комунальних послуг. Таким чином. відповідно до норм чинного законодавства до повноважень виконавчих органів місцевих рад віднесено виключно встановлення/затвердження тарифів виконавцям житлово-комунальних послуг комунальної форми власності та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги виконавцям цих послуг інших форм власності. Однак виконавці житлово-комунальних послуг у м. Києві на теперішній час не визначені. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 р. по справі № 2а-1405/06 визнано невідповідним законодавству та скасовано рішення Київської міської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва", яким зокрема суб'єкт оскарження незаконно визначив виконавцем відповідних послуг АК "Київенерго", ЗАТ "Дарницька ТЕЦ" та інших виробників теплової енергії; з централізованого постачання гарячої води – власників теплових пунктів та інших юридичних осіб, яким ці пункти передані в управління, повне господарське відання володіння або користування (житлові організації та АЕК).
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (ст. 7) до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення виконавця житлово-комунальних послуг, управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості, укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Порядок формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає Кабінет Міністрів України, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київради тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води не відповідають Порядку, затвердженому постановою КМУ від 10.07.2007 р. № 955, в частині, що стосується невизначеності виробників та виконавців цих послуг, а також відсутності розрахунків, передбачених Порядком.
Постановою КМУ від 10 липня 2006 р. № 955 затверджений "Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води". Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Зокрема, формування тарифів підприємствами, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється відповідно до річних планів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням повної планової собівартості теплової енергії, до складу якої входять прямі матеріальні витрати, прямі витрати з оплати праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати тощо. Річний план виробництва, транспортування та постачання теплової енергії готується на підставі укладених договорів купівлі-продажу теплової енергії. Калькулювання собівартості теплової енергії здійснюється у розрахунку на рік з поквартальною розбивкою та з урахуванням сезонних коливань. Аналогічно, формування тарифів на надання послуг з централізованого опалення підприємствами, що надають послуги, здійснюється на підставі річних планів надання відповідних послуг, які, у свою чергу складаються на підставі укладених договорів. Формування тарифів на надання послуг з централізованого постачання гарячої води здійснюється підприємствами, що надають відповідні послуги також на підставі річних планів, які в свою чергу складаються на підставі укладених договорів.
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Отже, чинним законодавством України розмежовані повноваження між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів у сфері теплопостачання.
Відповідно до статті 1 Закону тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до Закону, тарифи на виробництво теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджує Національна Комісія Регулювання Електроенергетики України (НКРЕ).
На виконання положень Закону НКРЕ розробила Порядок розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС, затверджений постановою НКРЕ від 12.10.2005 N 896.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище прошу суд:

1. Відкрити провадження у адміністративній справі про визнання невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття та скасування розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», від 15.10.2009 р. № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», від 30 листопада 2009 року: № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1335 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979».
2. Відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України зобов'язати відповідача – виконавчий орган КМР (КМДА) опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративний справі щодо оскарження нормативно-правових актів відповідно до змісту позовних вимог.
3. Відповідно до абзацу 2 ст. 144 Конституції України зупинити дію оскаржуваних актів.
4. Винести постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.



Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:

1. Квитанція про сплату державного мита.
2. Копія довіреності ОСББ «Престиж» на представництво.
3. Копії позовної заяви для відповідачів та третіх осіб (4 примірники).


Позивач – Куля В.І.

================================================================
Після відкриття провадження за цим адміністративним позовом буде подана заява про збільшення позовних вимог, а саме визнати невідповідним законодавству, недійсним з дати прийняття та скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.10.2009 р. N 1193:


ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 15.10.2009 р. N 1193
Київ
Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 N 978, N 979, N 980

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року N
842-р "Про зупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської
держадміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на
житлово-комунальні послуги в м. Києві" та з урахуванням ухвали Окружного
адміністративного суду м. Києва від 12.08.2009 "Про забезпечення
адміністративного позову" по справі N 2а-9705/09/2670 за позовом Кабінету
Міністрів України до виконавчого органу Київської міської ради (Київської
міської державної адміністрації), з метою недопущення зупинки підприємств, які
виробляють та надають житлово-комунальні послуги, та поетапного приведення
тарифів до економічно обґрунтованих витрат, визначених висновками Державної
інспекції з контролю за цінами в м. Києві, на виконання рішення Ради
національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2008 року "Про невідкладні
заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного
впливу світової фінансової кризи на економіку України", введеного Указом
Президента України від 24 жовтня 2008 р. N 965/2008, в межах функцій органу
місцевого самоврядування:

1. Подовжити на жовтень - грудень 2009 року дію розпоряджень виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
від 31.08.2009 N 978 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і
споруд та прибудинкових територій";
від 31.08.2009 N 979 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і
споруд та прибудинкових територій";
від 31.08.2009 N 980 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні
послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та
гарячої води для населення".
2. Першому заступникові голови Київської міської державної адміністрації Бассу
Д. Я. прийняти рішення щодо висвітлення в засобах масової інформації змісту
цього розпорядження.
3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступників голови
Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.
===================================================================
Голова Л. Черновецький


Создан 02 янв 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації