Апеляційна скарга позивачів на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 21.09.2009 р.

 
 

Апеляційна скарга позивачів на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 21.09.2009 р.

Оскаржується постанова судді Оксюти Т.Г. у справі № 2а-881/09 за адміністративним позовом про скасування рішення рішення Солом'янської районної у місті Києві ради про приватизацію підвальних приміщень житлового будинку.



Київський апеляційний адміністративний суд, вул. Московська, 8, корп. 30, м. Київ

Через:
Солом’янський районний суд м. Києва,
вул. М. Кривоноса, 5, м. Київ, 03680
Суддя Оксюта Т.Г. Справа № 2а-881/09

Позивачі:
1. Шероцький Євген Ігорович,
пр-т Повітрофлотський, буд. 18/2, кв. 24,
м. Київ, 03049, тел. 249-58-37
2. Тімагін Віктор Олексійович,
пр-т Повітрофлотський, буд. 18/2, кв. 26,
м. Київ, 03049, тел. 246-09-26
3. Долга Олена Валеріанівна,
пр-т Повітрофлотський, буд. 18/2, кв. 29,
м. Київ, 03049, тел. 249-58-32
4. Рудзіцька Ія Володимирівна,
пр-т Повітрофлотський, буд. 18/2, кв. 30,
м. Київ, 03049, тел. 248-00-85
5. Гордєєва Лідія Дмитрівна,
пр-т Повітрофлотський, буд. 18/2, кв. 31,
м. Київ, 03049, тел. 249-57-90

Представник позивачів:
Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18,
м. Київ, 03055, тел. 457-40-72, http://gro-za.io.ua

Відповідач:
Солом’янська районна у місті Києві рада,
пр-т Повітрофлотський, 41,
м. Київ, 03020, тел. 226-20-88

Третя особа:
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської районної у м. Києві ради,
вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186,
інші засоби зв’язку невідомі

07 жовтня 2009 р.
Заява про апеляційне оскарження подана 02.10.2009 р.

Апеляційна скарга позивачів на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 21.09.2009 р. у справі № 2а-881/09


Оскаржується постанова Солом’янського районного суду м. Києва від 21.09.2009 р. у справі № 2а-881/09 за адміністративним позовом Шероцького Євгена Ігоровича, Тімагіна Віктора Олексійовича, Долгої Олени Валеріївни, Рудзицької Ії Володимирівни, Гордєєвої Лідії Дмитрівни до Солом'янської районної у м. Києві ради про скасування рішення Солом'янської районної у місті Києві ради про приватизацію підвальних приміщень житлового будинку.

Обставини справи

Позивачі звернулись до суду із позовом, в якому просили скасувати рішення Солом’янської районної у місті Києві ради від 04.04.2007 року №130 «Про перелік об’єктів комунальної власності Солом’янського району м. Києва, що підлягають приватизації у 2007 році», прийняте на VIII сесії V скликання, в частині, що стосується п.п. 40 та 44 переліку нежилих приміщень та будинків, зазначених у додатку №1 до рішення, та зобов'язати Солом’янську районну у м. Києві раду здійснити заходи щодо повернення підвальних приміщень будинку №18/2 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві у спільну сумісну власність власників квартир цього будинку з передачею на обслуговування балансоутримувачеві будинку.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що вони є власниками приватизованих квартир №№ 24, 26, 29, 30, 31 у будинку № 18/2 по проспекту Повітрофлотському у м. Києві та співвласниками цього будинку.

Оскаржуваним рішенням відповідач порушив права спільної сумісної власності власників квартир на приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, сантехнічне та інше обладнання, розташовані у двох підвалах цього будинку, передбачені у ст. 382 ЦК України.

До початку процесу приватизації державного житлового фонду, до якого свого часу відносився зазначений будинок, підвальні приміщення використовувались мешканцями для загального користування шляхом влаштування комірчин. Крім того, у підвальних приміщеннях розміщені внутрішньо-будинкові мережі центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, які разом з підвалами перейшли до спільної сумісної власності власників квартир.

Всупереч нормам матеріального права, відповідач своїм рішенням від 04.04.2007 року №130 «Про перелік об'єктів комунальної власності Солом’янського району м. Києва, що підлягають приватизації у 2007 році» затвердив серед інших об’єктів нежилі приміщення у будинку, розташованому за адресою: пр-т Повітрофлотський , вул. Фучика, 18/2, як такі, що підлягають викупу орендарями.

Насправді, цими приміщеннями є підвали, де проходять загально-будинкові мережі тепло- та водопостачання і водовідведення. Підвали відносяться до допоміжних приміщень, служать опорними конструкціями будинку, не можуть бути відчужені, належать до спільної сумісної власності мешканців будинку відповідно до ст. 382 ЦК України.

Право власності територіальної громади району на ці підвали не підтверджується правовстановлюючими документами і не зареєстроване у порядку, визначеному у ст. 182 ЦК України.

Крім того, підвали є складовою частиною речі – будинку у визначені цього поняття згідно з ч. 1 ст. 187 ЦК України, який у свою чергу відноситься до категорії неподільних речей відповідно до ст. 183 цього ж Кодексу. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню, що передбачено ч. 2 ст. 187 цього ж кодексу.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. На приватизацію зазначених підвальних приміщень співвласники, у тому числі позивачі, своєї згоди не давали.

Незважаючи на ці обставини, які не були спростовані у судовому засіданні, суд постановив у задоволенні позову Шероцького Євгена Ігоровича, Тімагіна Віктора Олексійовича, Долгої Олени Валеріївни, Рудзицької Ії Володимирівни, Гордєєвої Лідії Дмитрівни до Солом’янської районної у м. Києві ради про скасування рішення Солом’янської районної у місті Києві ради про приватизацію підвальних приміщень житлового будинку відмовити.


Обґрунтування вимог осіб, які подають апеляційну скаргу.


Перш за все слід зазначити, що при розгляді позовної заяви Солом’янський районний суду м. Києва неодноразово допускав порушення норм права, декілька разів безпідставно відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі.

Позивачі звернулися 10.09.2007 р. до Солом’янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування рішення Солом’янської районної у м. Києві ради від 04.04.07 № 130 «Про перелік об’єктів комунальної власності Солом’янського району м. Києва, що підлягають приватизації у 2007 році». Позовна заява тривалий час, на протязі 8 місяців, до 13.05.2008 р., не розглядалася.

Не очікуючи рішення Солом’янського районного суду м. Києва, позивачі були вимушені звернутися через 2 місяці, 13 листопада 2007 р., до Окружного адміністративного суду м. Києва, який розпочав свою діяльність, з аналогічним позовом. Ухвалою від 06.12.2007 р. у справі 02-5-12/774 суддя ОАС м. Києва Цвіркун Ю.І. позовну заяву повернув у зв’язку з порушенням правил предметної підсудності в силу п.1 ч. 1 ст. 18 КАС України. Зазначена норма встановлює, що місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування. Зазначена ухвала ОАС м. Києва сприйнята позивачами з розумінням і не оскаржувалася.

Керуючись зазначеною ухвалою ОАС м. Києва, позивачі 31.01.2008 р. повторно звернулися до Солом’янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом аналогічного змісту. Однак, ухвалою від 04 лютого 2008 р. суддя Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. відмовив у відкритті провадження за вказаним адміністративним позовом до суб’єкта владних повноважень, оскільки на думку судді вимоги позивачів є похідними від спору про право, а тому спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

І лише після цього ухвалою від 13.05.2008 р. у справі 2-а-91/2008 суддя Солом’янського районного суду м. Києва Усатова І.А. також відмовила у відкритті провадження за позовом тих же позивачів до того ж відповідача, мотивуючи непідсудністю даної справи адміністративному суду. На думку судді, виражену в мотивувальній частині, позов повинен розглядатися в порядку цивільного провадження. Ухвала була оскаржена 23 червня 2008 р. до Київського апеляційного адміністративного суду. Розгляд скарги по суті тривалий час не розпочинався і призначений на 03.11.2009 р.

Керуючись помилковими ухвалами суддів Оксюти Т.Г. та Усатової І.А., у зв’язку з неможливістю вирішення питання у порядку адміністративного провадження протягом розумного строку, встановленого КАС України, позивачі звернулися 24 червня 2008 р. до того ж суду з цивільним позовом відповідно до ст. 122 ЦПК України. Ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва Бобровника О.В. від 18 липня 2008 р. у справі № 2-2816/2008 заява залишена без руху до усунення недоліків. Уточнена позовна заява після усунення недоліків подана 11 серпня 2008 р. Ухвалою від 15 вересня 2008 р. того ж судді відкрито провадження у цій справі, а ухвалою від 03.12.2008 р. провадження закрито на підставі непідсудності справи у порядку цивільного судочинства. Ухвала не оскаржувалася. Коло замкнулося.

У подальшому помилкова ухвала судді Оксюти Т.Г. скасована Київським апеляційним адміністративним судом 07 квітня 2009 р. ухвалою у справі № 22-а-14599/08. Справа була повернена до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Не посилаючись на ухвалу КААС, суддя Солом’янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. ухвалою від 12 травня 2009 р. вимушений був відкрити провадження у зазначеній адміністративній справі. Однак, при цьому не дотримався вимог ч.ч. 3-6 ст. 171 КАС України, відповідно до яких суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, що дає можливість заінтересованим особам, які не брали участь у справі, оскаржувати судові рішення на стадії касаційного провадження. Як відомо, Вищий Адміністративний Суд України подібні скарги задовольняє, повертаючи справу на повторний розгляд.

А вже 18 вересня 2009 р., не виконавши у повному обсязі вимоги КАС України щодо вжиття заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, а також у відсутності відповідача, який тричі не з’являвся у судове засідання, суддя розпочав розгляд справи по суті, в той же день його закінчив, не дослідивши усі обставини справи, видалився в нарадчу кімнату, а наступного робочого дня 21.09.2009 р. оголосив оскаржувану постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивачі не погоджуються з цією постановою з наступних підстав.

Постанова оскаржується з мотивів неправильного встановлення обставин справи та ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, судом неповністю з’ясувані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, а порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до норм ст. 202 КАС України ці мотиви є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Заявник просить скасувати зазначену постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 21.09.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивачів до Солом’янської районної у м. Києві ради у повному обсязі.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, при вирішенні справи суд не дотримався вимог процесуального права, сформульованих у ч. 1 ст. 8 «Принципи адміністративного судочинства» КАС України, а також принципу верховенства справа, встановленого у ч. 1 ст. 8 цього Кодексу. Суд повинен був також керуватися принципом законності, встановленими у ст. 9 Кодексу, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ця норма є також основоположною нормою матеріального права, яка закріплена у ст. 19 Конституції України.

Також, всупереч принципу змагальності сторін (п. 4 ч. 1 ст. 7 Кодексу), суд вирішив спір у відсутності відповідача та третьої особи. Як зазначено в постанові суду, відповідач Солом’янська районна в місті Києві рада в судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення в яких просив справу розглядати без його участі, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованим. Суд обмежився письмовими запереченнями відповідача, які у судовому засіданні не оголошувалися, а позивачі були позбавлені можливості викласти свої контраргументи.

Суд посилається на рішення невідомо якого органу за №208/1642 від 27.12.2001 року «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», яким було затверджено перелік об’єктів комунальної власності Солом’янського району м. Києва. Відповідно до п. 849 додатку 10 до цього рішення до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району було передано будинок, який знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 18/2.

Позивачі не виключають, що суд мав на увазі рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 р. Однак, суд не врахував, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2008 р. у справі № 22-а-29124/08, яким зазначене рішення визнане незаконним та скасоване. Заява про приєднання копії зазначеної постанови КААС є у матеріалах справи.

Скасований апеляційною інстанцією правовий акт незаконно встановлював право власності на будинок і суперечив конституційній нормі (ст. 92), відповідно до якої виключно законами України визначаються: { …} 7) правовий режим власності. Станом на зазначену дату будинок за адресою пр-т Повітрофлотський, 18/2 не перебував у комунальній власності будь-якої територіальної громади, а став об’єктом спільної сумісної власності внаслідок приватизації квартир у цьому будинку його мешканцями.

При цьому суд цілком правомірно вказав, що відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Однак, зазначене положення судом по суті не було прийняте до уваги.

Суд також послався на Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004, згідно з яким допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні тощо) передаються у власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Однак, посилаючись на процитовані ним безспірні норми права, суд дійшов до хибного висновку про те, що в даному випадку предметом спору є приміщення, на які начебто не поширюється дія вищенаведених норм. В обґрунтування своєї позиції суд знову посилається на ст.1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», якою визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Суд посилається також на інвентаризаційну справу, складену БТІ м. Києва невідомо коли, і копія якої відсутня в судовій справі. А далі робиться надуманий висновок про те, що «спірне приміщення є нежитловим, а не допоміжним, обліковується по групі А та використовується підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення та не призначене для обслуговування будинку у розумінні терміну допоміжне приміщення».

Насправді, спірні приміщення у незаконний спосіб були передані в оренду приватним особам для використання у торговельній діяльності, а потім ними приватизовані. Докази стосовно правомірності такого переведення підвалів у нежитлові приміщення у справі відсутні.

Посилаючись на ч. 1 ст. 71 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, та на ч.2 тієї ж статті, якою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд не забезпечив дотримання цих положень.

При цьому суд не встановив, чому зокрема спірні підвали у будинку, на відміну наприклад від горищ, не відносяться до технічних приміщень, не дослідив, з якою метою будувалися підвали при спорудженні будинку, яким чином вони використовувалися до приватизації квартир у будинку, чи були вони до початку приватизації житлового фонду об’єктами, які використовувалися підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення та не були призначені для обслуговування будинку у розумінні терміну допоміжне приміщення .

На підставі викладеного вище, керуючись зазначеним вище нормами права, а також у відповідності до ст. ст. 202, 207 КАС України, позивачі – суб’єкти звернення з цією апеляційною скаргою,
просять:

1. Скасувати постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 21.09.2009 р. у справі № 2а-881/09 за адміністративним позовом Шероцького Євгена Ігоровича, Тімагіна Віктора Олексійовича, Долгої Олени Валеріївни, Рудзицької Ії Володимирівни, Гордєєвої Лідії Дмитрівни до Солом'янської районної у м. Києві ради про скасування рішення Солом'янської районної у місті Києві ради про приватизацію підвальних приміщень житлового будинку, якою у задоволенні позову відмовлено.

2. Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Шероцького Євгена Ігоровича, Тімагіна Віктора Олексійовича, Долгої Олени Валеріївни, Рудзицької Ії Володимирівни, Гордєєвої Лідії Дмитрівни до Солом’янської районної у м. Києві ради у повному обсязі, а саме: скасувати рішення Солом’янської районної у місті Києві ради від 04.04.2007 року №130 «Про перелік об’єктів комунальної власності Солом’янського району м. Києва, що підлягають приватизації у 2007 році», прийняте на VIII сесії V скликання, в частині, що стосується п.п. 40 та 44 переліку нежилих приміщень та будинків, зазначених у додатку №1 до рішення, та зобов’язати Солом’янську районну у м. Києві раду здійснити заходи щодо повернення підвальних приміщень будинку №18/2 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві у спільну сумісну власність власників квартир цього будинку з передачею на обслуговування балансоутримувачеві будинку.

Додатки:

1. Квитанція про сплату державного мита.
2. Копії апеляційної скарги для відповідача та 3-ї особи у 2-х примірниках.

Підписи суб’єктів звернення з апеляційною скаргою – позивачів:

Шероцький Є.І. _________
Рудзіцька І.В. __________
Тімагін В.О. ___________
Гордєєва Л.Д. ___________
Долга О.В.___________

07 жовтня 2009 р.


Создан 06 окт 2009



  Комментарии       
Всего 3, последний 2 года назад
vesper6 13 окт 2014 ответить
З українським правосуддям в особі судді Усатової я познайомилась під час розлучення з чоловіком Мерлян Анатолієм Васильовичем.
Ця суддя одним рішенням визнала моє право власності на 1/2 будинку, а іншим його скасувала.
Усі юристи і адвокати високо піднімають брови - у власності "колишньог" залишився будинок в центрі міста і дача на Осокорках, у мене - 2 неповнолітніх дітей, з яких 1 інвалід дитинства і моя київська квартира, куди колишній (хлопчик із села) прийшов, маючи в руках чемоданчик із парою дірявих шкарпеток. Слід зауважити, що будинок в центрі міста із земельною ділянкою 0,21га був придбаний за мої власні кошти, чому є підтвердження. Але суддя Усатова проігнорувала і моїх дітей, і факт придбання будинку за мої кошти, але взяла до уваги оцінку майна спеціалістом, найнятим колишнім чоловіком. УВАГА!!! Вартість будинку в центрі міста і зеельною ділянкою у 0,21 га було оцінено у 4799,08 рн., з яких я мала отримати половину. Смішно? Так, але не мені. У той же час оцінка незалежного експерта про ринкову вартість будинку та земельної ділянки, що складає за оцінкою незалежної експ1382550 грн. (Один мільйон триста вісімдесят дві тисячі п’ятьсот п’тдесят гривень), які і мали бути взяті до уваги, згідно чинного законодавства, суддя Усатова проігнорувала. Вгадайте, з якої причини?
Якщо знайдеться адвокат, який зможе повернути мені майно, гарантую Договором 10% від вартості майна, тобто 100 тис. гривень. Чесно зароблених гривень.
Будь ласка, пишіть на е-пошту vesper6@ukr.net
vesper6 13 окт 2014 ответить
шановні позивачі, давайте об"єднуватись проти суддівського свавілля. реєструйтесь тут і знаходьте прихильників https://www.facebook.com/groups/5643009270109
23/

пишіть скарги на суддів http://www.coruption.net/index.php/novini/124
8-tsk-rozpochala-81-perevirku-suddiv-vryu
vesper6 13 окт 2014 ответить
Схоже, суддя Солом’янського районного суду м. Києва Усатова Ірина є спеціалістом з майнових питань. Ось лише декілька публікацій, які лежать на поверхні Інтернету. За цими справами реальні люди, я кі витратили свою енергію і час, щоб довести правду. Але не правосуддя потрібне судді Усатовій. Її спеціалізація – фальсифікація.
Прошу Комісію дізнатися, чи безкоштовно «вирішую» майнові питання судді Солом’янського районного суду м. Києва Ірина Усатова. Можливо, їй не просто подобається порушувати Закони, мораль, присягу, полишати дітей шматка хліба, а людей – надії?
Можливо вона – приклад корупції.
З українським правосуддям в особі судді Усатової я познайомилась під час розлучення з чоловіком Мерлян Анатолієм Васильовичем.
Ця суддя одним рішенням визнала моє право власності на 1/2 будинку, а іншим його скасувала.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації