Відома суддя Букіна О.В. повністю відмовила у задоволенні вимог споживача ЖКП до виконавця.

 
 

Відома суддя Букіна О.В. повністю відмовила у задоволенні вимог споживача ЖКП до виконавця.

Рішення цікаве своєю мотивувальною частиною. Це філософія Олени Миколаївни. Щось подібне вже було.



Справа № 2-995/09

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 р. Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді Букіній О.М. при секретарі Балагурі О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бабкова Олександра Володимировича до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про усунення порушень прав споживача послуг з водо- і тепло- постачання, скасування боргу, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 року Бабков О.В. звернувся з позовом до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради з вимогами зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради укласти з позивачем договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» за формою та змістом Типового договору з двома обов'язковими додатками по п. п. 2 і 3, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 12 липня 2005 р.; зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради усунути порушення прав споживача та укласти з позивачем договір «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» за формою та змістом Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р. з урахуванням інших умов; зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради прибрати звужувальний пристрій (шайбу) і встановити будинковий лічильник теплової енергії для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №947 від 27 листопада 1995 р.; визнати недійсними і такими, що не підлягають оплаті, рахунки Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації за послуги, що не замовлялись, тобто послуги з центрального опалення і по утриманню будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві з 1 квітня 2008 року; визнати недійсним борг позивача перед Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради в розмірі 950, 76 гривень та зобов'язати бухгалтерію відповідача визнати борг Бабкова О.В. недійсним; зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 2000, 00 гривень; зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 3000, 00 гривень.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що підставою для вимоги про визнання недійсними нарахування та скасування боргу є порушення відповідачами законодавства України, зокрема ухилення від обов'язку укладення договорів на надання комунальних послуг, приховування інформації про кількісні та якісні показники зазначених послуг, порушення права споживача на отримання послуг з гарячого водопостачання і центрального теплопостачання відповідної якості.
Вважає, що з 1 січня 2006 року закон зобов'язує відповідачів укласти вищенаведені Типові договори , які можуть регулювати цивільні відносини тільки в рамках Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що має вищу юридичну силу, про те на сьогоднішній день з позивачем Договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» за формою та змістом Типового договору з додатками п.2 і 3, затверджених Постановою КМУ №530 від 12.07.2005 року та договір «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» за формою та змістом Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р.з поряд іншими умова не укладено.
Вважає, що не можна змусити позивача оплачувати комунальні послуги без укладених вище наведених договорів, оскільки на думку позивача, у нього немає зобов'язань перед відповідачами. Проте вважає, що у позивача є право вимагати надання послуг відповідної якості.
Вважає, що встановлення місцевою владою тарифів по сплаті за житлово-комунальні послуги, на які посилається в своїх розрахунках Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради, для кінцевих споживачів - платників за комунальні послуги - є порушенням діючого законодавства України. Посилається на ту обставину, що місцева влада має право встановлювати тарифи лише для експлуатуючих організацій, а одиницями обліку ж для кінцевих споживачів, яким є в тому числі і позивач, можуть бути лише окремі багатоквартирні будинки як цілісні майнові комплекси.
Звертає увагу суду, що в кожній експлуатуючій організації зберігається, згідно п.1.2 - 1.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій - технічна документація всього багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за допомогою такої документації легко можна підрахувати частку кожного співвласника багатоквартирного будинку в усьому багатоквартирному будинковолодінні як цілісному майновому комплексі. Для цього достатньо скласти площі всіх приміщень будинку, (крім допоміжних, які, згідно Рішення Конституційного Суду, є спільними та неподільними) та поділити на цю цифру площу кожного окремого приміщення. Такий метод підрахунку відповідних витрат є єдино справедливим та таким, що відповідає чинному законодавству.
Позивач додатково зазначає, що Типовий договір відповідно до Постанови КМУ №560 повинен мати 2 обов'язкові додатки, по-перше повинен бути прозоро сформований тариф, по-друге містити перелік послуг, які фактично надаються, обидва додатки повинні бути у вигляді завірених копій документів, затверджених органом місцевого самоврядування по моєму будинку, але дані вимоги запропонованих до підпису Типових договорів позивачу внесені не були. Вважає, що оскільки тарифи на 26 послуг із Додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України, не сформовано сам перелік послуг і, відповідно, ці тарифи не затверджені органом місцевого самоврядування, а тому тариф на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території мають становити 0 гривень 0 копійок, і саме таким мають залишатися допоки в передбаченому законом порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 560, не буде сформовано і затверджено. Тому позивач наполягає на зазначенні в Договорі-1 тарифів за нульовими ставками.
Позивач вважає, що відповідач Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради порушує його права, як споживача на укладення договору, оскільки ухиляється також від обов'язку забезпечувати якісні та кількісні показники житлово-комунальних послуг, що передбачено істотними умовами договору, незаконно обмежує право споживача на визначення порядку вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, порядку обслуговування мереж водо-, теплопостачання і водовідведення, розподілу повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту), порядку здійснення ремонту тощо, а тому позивач відмовляється сплачувати відповідні послуги.
Позивач також посилається, що Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради порушує його права, оскільки на його неодноразові звернення з приводу укладення Договору на централізоване опалення, водопостачання та водовідведення за формою та змістом Типового договору №630 з іншими умовами в кількості 5 штук і діючими тарифами на комунальні послуги , вимоги припинити незаконно нараховувати плату за послуги, які не укладалися відхилено.
Зазначає, що якість послуг з центрального теплопостачання та гарячого водопостачання позивача не влаштовує, про що він неодноразово повідомляв відповідача. Платежі за вищенаведені послуги, які щомісяця нараховувалися споживачам будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві працівниками ВСП «Залізничний», не відповідають вимогам щодо кількості та якості фактично наданих послуг, а тому відповідно до Розпорядження КМДА від 26.12.2002 р. №2306, підлягають щорічним перерахункам з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг.
Проте , стверджує, що ВСП «Залізничний» такі перерахунки, як правило, не здійснює, а у поодиноких випадках враховує лише факти тимчасових перебоїв у наданні послуг.
Посилається на те, що після закінчення опалювального сезону АЕК «Київенерго» та комунальні підприємства зобов'язані робити відповідні перерахунки, з зазначенням енергії, яка реально постачалося щомісяця до кожного окремого будинку тариф на цю енергію та сума коштів, сплачених мешканцями протягом опалювального сезону та різниця, яка підлягає поверненню, на весь будинок, яка підлягає поділу на всі квартири будинку, відповідно до площі квартири - на кожен квадратний метр.
Позивач зазначає, що температура гарячого водопостачання в його квартирі не відповідає чинним нормативам і не перевищує 40 градусів, також систематично порушуються і вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення на централізоване опалення температура, оскільки повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам (18° С, у наріжних кімнатах -20° С). Зазначає, що центральне опалення роками не додається, підвальні приміщення будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві використовуються комерційними структурами під офіси, внаслідок чого температура теплоносія значно впала і не відповідає нормативній.
Оскільки, відповідач відмовляється здійснити відповідні перерахунки, позивач вважає за необхідне зобов»язати відповідача усунути звужувальний пристрій (шайбу) та встановити будинковий лічильник теплової енергії, передбачений постановою КМУ №947 від 27.11.1995 року, що на його думку буде усунуто порушення щодо надання якісних послуг з теплопостачання.
Позивач посилається, що розповсюдження рахунків за сплату комунальних послуг за допомогою Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації є незаконним, оскільки позивач з останнім договору на обслуговування не укладав і відповідачів на це не уповноважував. Зазначає, що інформаційне забезпечення Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації позивача не влаштовує, квитанції він може друкувати сам, а примусову рекламу отримувати не бажає. Тому просив визнати недійсними нарахування і рахунку від КП ПОЦ за послуги з централізованого опалення , утримання будинку з 01.04.2008 року , які не замовлялися.
При зверненні позивача до Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради з проханням припинити незаконно нараховувати плату за послуги відносно яких не укладено відповідних договорів, відповідачі продовжують нарахувати спожиті послуги, у зв'язку з чим у позивача виник борг в сумі 950,76 гривень, який на думку позивача має бути скасованим, як незаконний.
Також позивач просить суд стягнути з відповідачів моральну шкоду, мотивуючи свої вимоги тим, що відмова відповідачів укласти відповідні договори на про надання житлово-комунальних послуг позбавили його можливості користуватися правами, передбаченими законодавством, зокрема правом пред'являти претензії щодо надання неякісних послуг, на відшкодування зайво нарахованих платежів за центральне опалення, гаряче водопостачання, щодо неналежного утримання будинків, внутрішньо-будинкових мереж, прибудинкових територій. Неодноразові відмови відповідачів задовольнити претензії позивача змушують його витрачати вільний від інших обов'язків час на складання претензій та скарг, на звернення за захистом порушених прав до органів влади. Внаслідок таких дій, позивач зазнав душевних страждань, т.я. у нього піднімається тиск, псується настрій, він отримує додатковий нервовий струс, що негативно вплинули на його здоров'я і здоров'я його сім'ї. Позивач та його сім»я відчуває постійний страх перед незаконним відключенням водопостачання, наближення зими сприймається з жахом, оскільки в цей час погіршується стан здоров»я всієї сім»ї.
У судовому засіданні позивач неодноразово уточнював та змінював позовні вимоги, 05 серпня 2009 року позивач остаточно уточнив позовні вимоги відповідно до яких просив суд:
- зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради укласти з Бабковим О.В. договір «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» за формою та змістом типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 р. з обов'язковим додатком до п. 2 та визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до Порядку формування тарифу, з забезпеченням прозорості усіх його складових;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради при укладанні Типового договору з Бабковим О.В врахувати нульовий тариф на послуги та інші умови, викладені в оферті № Б-60/6 від 11.06.09 р. і зазначити свої банківські реквізити;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради усунути порушення прав споживача та укласти з Бабковим О.В договір «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» за формою та змістом типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р.;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради при укладанні Типового договору з Бабковим О.В врахувати інші умови і тарифи на послуги, викладені в оферті №535/1 від 08.05.09 р. та зазначити свої банківські реквізити;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради силами АЕК «Київенерго» встановити будинковий лічильник теплової енергії за рахунок Фонду для фінансування впровадження будинкових приладів обліку, як це передбачено розпорядженням КМДА №2170 від 19.11.2003 р.;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради силами АЕК «Київенерго» відрегулювати внутрішньо будинкову систему опалення для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві з урахуванням додаткового теплового навантаження від чотирьох комерційних структур, що займають нежитлові підвальні приміщення площею 354,4 кв. метри;
-визнати недійсним і такими, що не підлягають оплаті рахунки з 1 квітня 2008 року направлені Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації адресовані Бабкову О.В. від імені Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради але зі своїми банківськими реквізитами;
-визнати недійсним борг Бабкова О.В. в розмірі 1493,80 гривень перед Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради за утримання будинку та опалення, який йому був незаконно нарахований даним підприємством з 1 квітня 2008 року по червень 2009 року ;
-стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради на користь Бабкова О.В. моральну шкоду у розмірі 2000, 00 гривень шляхом переказу відповідних коштів на його банківський рахунок;
-стягнути з Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради на користь Бабкова О.В. спричинену моральну шкоду у розмірі 3000, 00 гривень, шляхом переказу грошових коштів на його банківський рахунок;
-зобов'язати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради направити до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації вимогу вилучити з усіх баз даних будь-яку інформацію, яка стосується Бабкова О.В. як споживача;
-заборонити Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради передавати будь кому, будь-яку інформацію, яка стосується Бабкова О.В., як споживача без його згоди( а.с. 56-59).
Враховуючи вищенаведене позивач в судовому засіданні просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував. Свої заперечення мотивує тим, що укладення типового договору затвердженого Постановою КМУ № 529 від 2009 року, має проводитись після того як виконавець доводить розрахунок тарифів на послуги з утримання та обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках
(гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитках) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадських слухань згідно з типовим переліком. Таким чином, типові договори з мешканцями будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві можуть бути укладення тільки після проведення громадських слухань, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти з ним типовий договір не підлягає задоволенню. Також заперечував проти вимог позивача щодо укладення договорів з урахуванням оферти позивача, оскільки на пропозицію відповідача укласти з позивачем відповідний Договір, останній відмовився посилаючись на встановлення додаткових умов , що не передбачено Типовим договором, що на думку представника свідчить про порушення принципу свободи договору визначених ст. 627 ЦК України.
Представник відповідача -1 заперечує щодо визнання недійсним боргу у розмірі 1493, 80 гривень, оскільки позивач отримував житлово-комунальні послуги, зокрема до будинку в якому проживає позивач подавалося опалення, гаряча та холодна вода, робітниками з комплексного прибирання, будинок та при будинкова територія прибиралася, за надані комунальні послуги було сплачено постачальникам КП «Залізничне» Солом'янської районної ради м. Києва, яке утримує та обслуговує будинок № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві. Також представник відповідача заперечив проти відшкодування Бабкову О.В. моральної шкоди, оскільки позивачем не було надано будь-якого доказу про факт заподіяння моральної шкоди з боку Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради. Вважає, що будь-яких порушень в сфері надання інформації та особистого життя позивача не порушувалося. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної ради м. Києва у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував.
Свої заперечення мотивує тим, що позивачу було направлено пропозицію укласти Договір за формую та змістом Типового договору, затвердженого постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, проте позивач відмовився направивши зустрічну пропозицію для врахування інших умов і тарифів на послуги при з якими відповідач не погоджується та вважає їх необгрунтованими.
Крім того представник вважає, що права позивача не порушені, оскільки позивачу було запропоновано укласти відповідний договір на його вимогу, однак позивач відмовився його підписувати. За таких обставин, вважає, що права позивача, як споживача не є порушеними.
Також представник відповідача заперечував проти вимоги позивача щодо встановлення будинкового лічильника теплової енергії та відрегулювати внутрішньо будинкову систему опалення, оскільки впровадження лічильників води та теплової енергії в побуті здійснюється за рахунок цільових фондів, що утворюються Урядом Автономної Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями відповідно до постанови КМУ № 483 від 03 липня 1995 року. Графік впровадження (придбання та встановлення) будинкових приладів обліку витрачання і регулювання споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання погоджується з районними в м. Києва державними адміністраціями та затверджується виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). Зазначає, що установлення, технічне обслуговування, ремонт і контроль за функціями лічильників здійснюється спеціалізованими організаціями та підприємствами, які мають відповідну ліцензію, а Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради не має права без погодження з енергопостачальною організацією, здійснювати переобладнання систем опалення будинків та інших об'єктів теплоспоживання. Також представник відповідача заперечив проти відшкодування Бабкову О.В. моральної шкоди, оскільки позивачем не було надано будь-якого доказу про факт заподіяння моральної шкоди з боку Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради.
Враховуючи вищенаведене представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, проти позову заперечив. Свої заперечення мотивував тим, що позовна вимога позивача щодо зобов'язання Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради та Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради укласти договір за формою та змістом встановленим постановою КМУ № 529 від 20.05.2009 року та постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем було направлено позивачу відповідний договір, який Бабков О.В. відмовився підписати та запропонував свої зміни та доповнення до нього, а тому саме дії позивача є перешкодою до укладання типового договору. Також представник третьої особи вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради при укладанні Типового договору з Бабковим О.В врахувати нульовий тариф на послуги та інші умови, викладені в оферті № Б-60/6 від 11.06.09 р. і зазначити свої банківські реквізити, не підлягає задоволенню, оскільки істотною умовою таких договорів є вид послуг, які надаються виконавцем та їх вартість, а тому за таких обставин, послуги за нульовим тарифом надаватися не можуть, а тому якщо позивача не влаштовує вартість послуг, то він має право відмовитися від них та лише у даному випадку не сплачувати за надані послуги. Вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради силами АЕК «Київенерго» встановити будинковий лічильник теплової енергії за рахунок Фонду для фінансування впровадження будинкових приладів обліку, не підлягає задоволенню, оскільки існує міська програма установки будинкових лічильників теплової енергії, яка фінансується Київською міською державною адміністрацією, а тому відповідач має можливість встановити лічильник тільки при наявності коштів, наданих КМДА, додатково зазначив, що відповідно до чинного законодавства не забороняється експлуатувати будинки, які станом на даний час не обладнанні лічильниками теплової енергії. Що стосується вимоги позивача зобов'язати Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради силами АЕК «Київенерго» відрегулювати внутрішньо будинкову систему опалення для будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві з урахуванням додаткового теплового навантаження від чотирьох комерційних структур, що займають нежитлові приміщення, то представник третьої особи заперечував і вданому випадку, оскільки позивачем не надано доказів, що будинкова система опалення відрегульована не вірно та без врахувань додаткових навантажень від вищенаведених нежитлових приміщень. Представник третьої особи заперечує проти визнання недійсними і такими, що не підлягають оплаті рахунки з 1 квітня 2008 року, які Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації виставляє позивачу від імені Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної ради, але зі своїми банківськими реквізитами, тому що третя особа не виставляє позивачеві рахунка по оплаті послуг, а лише на умовах договору з відповідачем друкує на замовлення відповідача рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, а відповідач самостійно надає ці рахунки позивачеві на оплату. Додатково звертає увагу суду, що позовна вимога позивача щодо визнання недійсним боргу Бабкова О.В. в розмірі 1 493, 80 гривень перед Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради за утримання будинку та опалення, який йому був незаконно нарахований даним підприємством з 1 квітня 2008 року також не підлягає задоволенню, бо позивачем не надано доказів, того що він не отримував від відповідача послуги чи належним чином сплатив їх вартість, а відповідач у свою чергу надав суду докази надання послуг позивачеві, що і не заперечувалося у судовому засіданні самим позивачем. Також представник третьої особи заперечив проти позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факт порушення його прав та спричинення йому моральної шкоди. Позовна вимога позивача щодо зобов'язання Комунального підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради направити до Комунального підприємства «Головного інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації вимогу вилучити з усіх баз даних будь-яких інформацію, яка стосується позивача, оскільки на його думку відповідач здійснюючи свою господарську діяльність, надає третій особі інформацію, яка використовується третьою особою виключно для надання відповідачу послуг, які обумовлені умовами договору укладеного між відповідачем та третьою особою. Також представник третьої особи заперечував проти позовної вимоги щодо заборони Комунальному підприємству «Дирекція з управління і обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації передавати будь-кому, будь-яку інформацію, що стосується Бабкова О.В. без його згоди, оскільки дана позовна вимога обмежує право відповідача на здійснення господарської діяльності.
Враховуючи вищенаведене просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яке в результаті розгляду справи було залучено по справі у якості відповідача заперечував проти пред»явлених вимог до відповідача АЕК «Київенерго». Вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача придбати та встановити будинковий лічильник теплової енергії є необгрутованою. Посилається на те, що встановлення лічильників відбувається відповідно до державної програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку, тобто за рахунок державних коштів. Додатково звернув увагу суду, що впровадження лічильників води та теплової енергії в побуті здійснюється за рахунок цільових фондів, що утворюються Урядом Автономної Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями відповідно до постанови КМУ № 483 від 03 липня 1995 року. Графік впровадження (придбання та встановлення) будинкових приладів обліку витрачання і регулювання споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання погоджується з районними в м. Києва державними адміністраціями та затверджується виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). Зазначає, що установлення, технічне обслуговування, ремонт і контроль за функціями лічильників здійснюється спеціалізованими організаціями та підприємствами, які мають відповідну ліцензію, а Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради не має права без погодження з енергопостачальною організацією, здійснювати переобладнання систем опалення будинків та інших об'єктів теплоспоживання.
Враховуючи вищенаведене представник відповідача-4 просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, пояснення представника відповідача Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, пояснення представника відповідача Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради, пояснення представника третьої особи Комунального підприємства «Головного інформаційно-обчислювального центру» Київської міської державної адміністрації, пояснення представника третьої особи Акціонерної енергопостачаль7ної компанії «Київенерго», дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач Бабков О.В. є власником квартири № 39 будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на житло від 22 липня 1998 року (т.1 а.с.15-16).
У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до відповідачів з вимогою про укладення типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ № 529 від 20 травня 2009 року та типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженого Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, з відповідними доповненнями позивача, що підтверджується відповідними заявами (т. 1 а.с.21-23, 26-27, 38-39, т. 2 а.с.37-46).
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до оферти № 535/1 від 08 травня 2009 року про укладання договору «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», вбачається що позивач просить суду зобов'язати відповідача Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради укласти з ним даний типовий договір, з відповідними додатками позивача (а.с.38-44).
Судом встановлено, що відповідачем у свою чергу було направлено позивачу типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, який за змістом та формою відповідає положенням Постанови КМУ № 630 від 21 липня 2005 року (т.2 а.с.89-92), який позивач у свою чергу на час розгляду справи відмовився підписувати та запропонував свої зміни та доповнення до них, які відповідно до вищенаведеної Постанови Кабінету Міністрів України не передбачені.
Відповідно до оферти № Б-60/3 від 05 травня 2009 року про укладання типового договору «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», позивач просив суд зобов'язати відповідача Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної в м. Києві ради укласти з ним вищенаведений типовий договір з обов'язковим додатком по п. 2 та визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до порядку формування тарифу, з забезпеченням прозорості усіх його складових та врахувати нульовий тариф на послуги.
Відповідачем у свою чергу було направлено позивачу типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який за змістом та формою відповідає положенням Постанови КМУ № 529 від 20 травня 2009 року (т.2 а.с.35-36), який позивач у свою чергу на час розгляду справи відмовився підписувати та запропонував свої зміни та доповнення до них, які відповідно до вищенаведеної Постанови Кабінету Міністрів України не передбачені.
Як вбачається з пояснень представника відповідачів Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради та Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради, останні не заперечують проти укладання типових договорів з відповідачем, відповідно до положень Постанови КМУ № 529 від 20 травня 2009 року та Постанови КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, однак заперечують проти доповнень до вказаних вище Договорів позивача, які не передбачені вищенаведеними нормативними актами.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 529 від 20.05.2009 року виконавець доводить розрахунок тарифів на послуги з утримання та обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій до відома власників житлових будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) та інші споживачі послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитках) та власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг), що передбачає надання послуг, перелік яких визначений за результатами громадський слухань згідно з типовим переліком.
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що громадські слухання з даного щодо даної обставини справи в будинку № 23 по вулиці Єреванській не проводилися.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до ч. З ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за житлово-комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з положень вищенаведених статей вбачається, що істотною умовою договору про надання послуг, є вид послуг, які надаються виконавцем та їх вартість, у зв'язку з чим послуги за нульовим тарифом надаватися не можуть, з огляду також на ту обставину, що вони споживаються позивачем.
Враховуючи вищенаведене та враховуючи ті обставини, що відповідачами Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради та Комунальним підприємство «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради було надіслано позивачу для підписання типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, які за змістом та формою відповідають чинним положенням законодавства України; ту обставину, що в будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві не було проведено громадські слухання та ту обставину, що відповідно до чинного законодавства України не передбачено встановлення нульового тарифу по сплаті за надані житлово-комунальні послуги, то суд не знаходить підстав щодо задоволення вимог позивача щодо зобов'язання Комунального підприємства «Дирекція з обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради укласти з Бабковим О.В. типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» за формою та змістом типового договору, затвердженого постановою КМУ № 529 від 20 травня 2009 року з обов'язковим додатком по п. 2 та визначенням вартості кожної складової частини тарифу відповідно до порядку формування тарифу, з забезпеченням прозорості усіх його складових та врахувати нульовий тариф на послуги та інші умови, викладені в оферті № Б-60/6 від 11 червня 2009 року; зобов'язання Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради укласти з Бабковим О.В. договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за формою та змістом типового договору, затвердженого постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року з врахуванням інших умов і тарифів на послуги викладених в оферті № 535/1 від 08 травня 2009 року.
При відмові в задоволенні вимог позивача в цій частині суд також врахував ту обставину, що саме позивач відмовився підписати запропоновані Договори, зустрічної вимоги з боку відповідачів до позивача не заявлено.
Також суд вважає слушним зазначити, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагентів визначення умов договору. Проте, в окремих випадках передбачених законодавством принцип свободи договору може бути обмежений, зокрема, договір укладається на підставі обов»язкового для сторін правового акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, зміст такого договору повинен відповідати правовому акту, як то Типовому договору, який передбачений постановою КМУ за № 550 та №630.
Що стосується позовної вимоги позивача щодо зобов'язання Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради силами АЕК «Київенерго» встановити будинковий лічильник теплової енергії за рахунок Фонду для фінансування впровадження будинкових приладів обліку, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 17 Постанови КМУ від 03.10.2007 року № 1198 для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли метрологічну атестацію.
Відповідно до діючого законодавства України прилади для комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем (КП «Залізничне»), повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору на постачання теплової енергії № 210088 від 01.10.2008 року укладеного між АЕК «Київенерго» та КП «Залізничне» вищенаведеної умови не містить (т.1 а.с.248-252).
Відповідно до Постанови КМУ № 483 від 03 липня 1995 року фінансування впровадження лічильників води та теплової енергії в побуті здійснюється за рахунок цільових фондів, що утворюються Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями.
Відповідно до п. 17 Постанови КМУ від 03.10.2007 року № 1198 установлення, технічне обслуговування, ремонт і контроль за функціонуванням лічильників здійснюється спеціалізованими організаціями та підприємствами, які мають відповідну ліцензію. Установлення лічильників виконується за типовими проектними рішенням, допускається установлення лічильників за індивідуальними проектними рішеннями, розробленими відповідно до нормативно-технічних вимог або вимог заводу-виготовлювача.
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18.04.2008 року № 578 втратило чинність розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2170 від 19.11.2003 року відповідно до якого регулювався порядок придбання та встановлення приладів обліку теплової енергії за рахунок Фонду для фінансування впровадження будинкових приладів обліку.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що на даний час відсутній механізм фінансування придбання та встановлення приладів обліку теплової енергії, а укладений договір на постачання теплової енергії № 210088 від 01.10.2008 року між АЕК «Київенерго» та КП «Залізничне» не містить вимоги придбання та встановлення відповідного технічного приладу на який посилався позивач..
За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача і в цій частині.
Що стосується позовної вимоги позивача щодо зобов'язання Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради силами АЕК «Київенерго» відрегулювати внутрішньо будинкову систему опалення для будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві з урахуванням додаткового навантаження від чотирьох комерційних структур, що займають нежитлові приміщення площею 354, 4 квадратних метри, слід зазначити.
Згідно вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.
Позивачем не було надано суду доказів в підтвердження вимоги про необхідність врегулювання внутрішньо будинкової системи опалення та щодо незадовільного її функціонування. Також позивачем не надано доказів, що чотири комерційні структури, що знаходять в будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві впливають на розподіл внутрішньо будинкової системи опалення, окрім наявних матеріалах справи фотокарток та припущень позивача (т.1 а.с.51-53).
У свою чергу представником відповідача у судове засідання було надано акт № 318 про готовність об'єкта до опалювального сезону та акт№ 342 готовності до опалювального сезону (т.1 а.с.212-213, т. 2 а.с.93-131) за формою Е-8, які засвідчують, що будинок № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві повністю готовий до опалювального сезону та підтверджують належне функціонування внутрішньо будинкової системи опалення. Жодних підстав, які б давали суду вважати, що опалення в будинку позивача знаходиться в незадовільному стані за спірний період немає.
Також суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача щодо визнання недійсними і такими, що не підлягають оплаті рахунки з 1 квітня 2008 року, які Комунальне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації виставляє Бабкову О.В. від імені Комунального підприємства «Дирекція з управляння та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради не підлягає задоволенню враховуючи наведене нижче.
Відповідно до Договору № 1847 про надання послуг від 02.01.2009 року Комунальне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації не виставляє позивачеві рахунки на оплату, а лише на умовах договору з відповідачем Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради друкує на замовлення відповідача рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, а відповідач самостійно надає ці рахунки позивачеві на оплату (т.1 а.с.205).
Відповідно до ст. 24 Житлового кодексу УРСР для експлуатації житлового фонду створюється житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.
ЖЕО забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контроль додержання правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території. При цьому, будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.
Враховуючи вищенаведене з положень ст.24 Житлового кодексу УРСР слідує, що основною структурною одиницею, яка здійснює експлуатацію житлового фонду України та надає послуги мешканцям будинку є житлово-експлуатаційна організація, діяльність якої здійснюється на основі господарського розрахунку, якою відповідно є відповідач - Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради. А отже, житлово-експлуатаційна організація є юридичною особою, яка має право вільно здійснювати цивільно-правові відносини, передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими законодавчими та підзаконними актами України.
Згідно ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі-особи).
Відповідно до ст. З ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на свій розсуд.
Згідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актах цивільного законодавства.
Згідно ст.91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється у день прийняття.
Враховуючи вищенаведене випливає, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунальне підприємство «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації здійснюють діяльність передбачену їх статутами.
Згідно ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Саме на виконання та у відповідності до вищезазначених норм цивільного законодавства, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації уклало із Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Солом'янської районної у м. Києві ради Договір №1847 про надання послуг від 02.01.2009р.
Відповідно до розділу 1 вищенаведеного договору Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради доручає та оплачує, а Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації виконує роботи по розщепленню та перерахуванню комунальних платежів населення, що надійшли на розподільчий рахунок КП ПОЦ за комунальні послуги, надані ЖЕО-801 і підприємствами-виробниками комунальних послуг (п. 1.1.1. Договору); виготовленню для квартиронаймачів «Рахунків на сплату комунальних послуг» (п. 1.1.2. Договору);
Відповідно до п. 5.4 Договору замовник несе відповідальність за достовірність бази нарахувань кожного особового рахунку та за достовірність застосування тарифів та норм.
Судом встановлено, що вартість робіт узгоджена сторонами у розділі 2 Договору. Роботи, що обумовлені договором, виконуються Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації кожного календарного місяця та здаються Замовникові за Актом виконаних робіт.
Відповідно до п 7.5. Договору Замовник уповноважив Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації на укладання угод з банками щодо прийняття банками платежів мешканців м. Києва за спожиті житлово-комунальні послуги.
Представник Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації зазначив, що договір № 1847 про надання послуг по своїй суті є змішаним договором у розумінні ст.628 Цивільного кодексу України, оскільки містить у собі елементи різних договорів, а саме на виконання робіт, надання послуг, доручення та комісії, у зв'язку з чим даний договір надає мешканцям будинків, які перебувають на балансі та обслуговуються Замовником, можливість сплачувати комунальні платежі майже в усіх банківських установах, розташованих на території м. Києва, а не в окремій банківській установі, з якою Замовник перебував би у договірних відносинах.
Вищезазначена обставина сприяє швидкому надходженню коштів споживачів на розподільчий рахунок Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, ідентифікації коштів, що надійшли по добовому рахунку споживача та терміновому, у строк визначений п. 3.2 Договору № 1847 про надання послуг, перерахуванню коштів з розподільчого рахунку Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації на рахунки виробників житлово-комунальних послуг. Крім цього, наявність укладених Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації угод з банками, сприяє зменшенню комісійних платежів споживачів послуг, банківським установам при сплаті вартості житлово-комунальних послуг.
Правову оцінку діяльності Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації по угодам з ЖЕО було надано /правлінням з питань платіжних систем та розрахунків Національного банку /країни у листі від 20.08.2007р. №25-213/1582-8465 (т.1 а.с.239-240), відповідно до якого зазначається, що згідно до положень ст.6. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються НБУ, а умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються договором між банком та клієнтом-власником рахунку.
Зі змісту наведеного вище листа вбачається викладена пропозиція Національного банку України щодо діяльності Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації при здійсненні обліку коштів споживачів за житлово-комунальні послуги на розподільчому рахунку, по розщепленню цих коштів по видам житлово-комунальних послуг та їх перерахуванню на рахунки виконавців та виробників житлово-комунальних послуг. Додатково зазначається, що Національний банк України зважає, що діяльність Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації по обліку, розщепленню та перерахуванню коштів може здійснюватись останнім згідно до положень ст.1087 та глави 58 Цивільного кодексу України на підставі цивільно-правових договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації на відповідних правових підставах та цивільно-правових угодах здійснює свою діяльність у сфері розподілу платежів за житлово-комунальні послуги , а виготовлення «Рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги» даним центром здійснюються лише на підставі поданих Замовником інформації, нарахування яких здійснює бухгалтерія ЖЕО та жодним чином не порушує права позивача, як споживача.
При вирішені даної позовної вимоги , судом враховано також і ту обставину, що фактично задоволення даної вимоги буде свідчити про втручання у господарські стосунки між Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації та Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради, які діють на виконання договірних правовідносин, а саме Договору № 308 від 11.11.2003 року та жодним чином не стосуються поновлення прав споживача Бабкова О.В.
Враховуючи вищенаведене суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги і в даному випадку.
Що стосується вимог Бабкова О.В. про визнання недійсним боргу останнього в розмірі 1493, 80 гривень перед Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради за утримання будинку та опалення, який йому був незаконно нарахований з 1 квітня 2008 року, то суд виходить з наступного.
Згідно ст. 19 Закону «Про житлово- комунальні послуги» зазначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Стаття 20 Закону передбачає укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків встановлено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено та не заперечувалося позивачем, що у період з 01 квітня 2008 року і на час розгляду справи останній споживав надані відповідачем-1,2 житлово-комунальні послуги.
У судовому засіданні в підтвердження постачання житлово-комунальних послуг до будинку № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві, в якому проживає позивач, представником відповідачів Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради та Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради було надано витяги з табуляграм отриманих від АЕК «Київенерго» та ВАТ «Київводоканал», а також наряди виконаних робіт з комплексного прибирання будинку та при будинкової території (т.2 а.с.93-131). Додатково представник відповідачів звернув увагу суду на ту обставину, що за надані житлово-комунальні послуги було сплачено постачальником Комунальним підприємством «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради, яке утримує та обслуговує будинок № 23 по вулиці Єреванській в м. Києві.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи правовідносини, що склалися між сторонами суд вважає, що оскільки позивачем фактично споживалися надані житлово-комунальні послуги, доказів, які б свідчили інше позивачем не надано, підстав вважати нарахований борг у розмірі 1493, 80 грн., як незаконний не має.
Суд враховує, що дійсно на даний час з позивачем не укладено відповідних договір у сфері житлово-комунальних послуг, а тому при вирішення даного питання суд враховує вимоги щодо виконання зобов»язань визначених законом, яким передбачено обов»язок сплачувати надані послуги.
Також суд звертає увагу позивача, що до останнього вимоги щодо стягнення вказаної вище заборгованості не заявлено, вимог про зобов»язання здійснити відповідний перерахунок також не заявлено, а тому у суду відсутні правові підстави вважати нарахований борг з 01.04.2008 року, як незаконним.
Суд не приймає до увагу лист ( 34 .1) про відмову в наданні йому житлово-комунальних послуг, оскільки на думку суду свідчить про створення штучних доказів в процесі розгляду справи. Крім того, з пояснень представників відповідача вбачається , що відповідні послугу надаються позивачу до цього часу та не заперечувалося позивачем.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної позовної вимоги у повному обсязі.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради направити до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації вимогу вилучити з усіх баз даних будь-яку інформацію, яка стосується Бабкова О.В. та вимогу про заборону Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради передавати будь-кому, будь-яку інформацію, що стосується Бабкова О.В. без його згоди, слід зазначити.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради здійснюючи свою господарську діяльність та виконуючи вимоги у сфері житлово-комунальних послуг, присвоїла квартирі у якій мешкає позивач особовий рахунок, що складається з набору цифр та надає до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації інформацію не особисто про Бабкова О.В., а надає інформацію по особовому коду квартири в якій мешкає позивач.
У судовому засіданні встановлено, що інформація по особовому коду квартири позивача, що надається відповідачем до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, містить відомості про обсяг наданих відповідачем послуг, їх вартість та стан проплати за надані послуги. Надана відповідачем інформація по особовому коду квартири позивача використовується Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації виключно для надання Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради послуг, які обумовлені умовами договору укладеного між сторонами.
Враховуючи вищенаведене, інформація, що надається відповідачем не є інформацією про особу позивача Бабкова О.В..
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань та функцій.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 23 Закону України «Про інформацію» інформація про особу - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Основними даними про особу (персональними даними) є : національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про інформацію» громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї (способи) захисту.
Судом встановлено, що відповідач Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради володіє та використовує інформацію про позивача Бабкова О.В. виключно в межах професійного та ділового інтересу, а саме для використання інформації як про користувача та платника житлово-комунальних послуг, які останньому надаються відповідачем. Дана інформація жодним чином не порушує передбаченої законом таємниці про позивача і не є конфіденційною у розумінні чинного законодавства, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що дана інформація не має бути розголошеною по відношенню до позивача.
За таких обставин, суд вважає посилання позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні позивач посилався на те, що діями відповідача- 1 та 2 йому завдано моральної шкоди , внаслідок чого просив стягнути на свою користь з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради у її відшкодування 2000, 00 гривень, з Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної в м. Києві ради 3000, 00 гривень.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до норм Цивільно-процесуального кодексу у позовній заяві має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно особі, з яких міркувань вона виходить, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до ч. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, зазначених вище, суд не знаходить підстав для задоволення вимог і в частині відшкодування моральної шкоди.
Крім того, суд вважає, що позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди та причинно-наслідкового зв»язку щодо її відшкодування.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову Бабкова Олександра Володимировича у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 14, 91, 92, 901 ЦК України, ст. 24 ЖК України, ст.ст. 7, 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1, 9, 23, 30 Закону України « Про інформацію», Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 1198 від 03 жовтня 2007 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 липня 1995 року, Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 578 від 18 квітня 2008 року, п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Бабкова Олександра Володимировича до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунального підприємства «Залізничне» Солом'янської районної у м. Києві ради, Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Київської міської державної адміністрації, Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про усунення порушень прав споживача послуг з водо- і тепло- постачання, скасування боргу, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.


Создан 28 сен 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації