Спір про теплопостачання нежитлового приміщення.

 
 

Спір про теплопостачання нежитлового приміщення.

Справа розглядається в суді м. Бровари Київської області. Позов надісланий на рецензію.



ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ
про порушення прав споживача

29 листопада 2006 року Позивач купив нежиле приміщення підвального типу за адресою м. Бровари вул. Грушевського 15, приміщення 4. Метою купівлі цього приміщення було збереження грошей, яких не вистачило для придбання квартири в період стрімкого подорожчання на ринку нерухомості. Ціллю, в майбутньому, був продаж приміщення та придбання з доплатою власного житла. Позивач не планував займатись підприємницькою діяльністю в цьому приміщенні, починаючи з 30 листопада 2006 року і по 1 червня 2009 року, приміщення стояло зачинене і не використовувалось, а Позивач працював в ТОВ «Метал Япи», про що свідчить копія трудової книжки та довідка про зарплату, а тому згідно Закону України «Про захист прав споживачів» являється споживачем.
01 грудня 2006 року між Позивачем і Відповідачем був підписаний договір № 450 про надання послуг з теплопостачання в нежитлове приміщення підвального типу, за адресою м. Бровари вул. Грушевського, 15, приміщення № 4. Корисна площа приміщення становить 46,9 кв. м., а не 49,3 кв. м., як помилково вказано в договорі № 450, про це свідчить копія технічного паспорту і копія експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, затвердженої Броварським бюро технічної інвентаризації (копії надаються). В додатку до договору № 3, що є невід’ємною частиною договору, погоджена ціна за одиницю об’єму теплової енергії, що відпускається постачальником послуг і становить разом з ПДВ 259 грн. 58коп за 1 Гкал.
Не дивлячись на те, що приміщення не використовувалось, Позивач, як законослухняний громадянин сплатив КП «Броваритеплоенергомережа» за договором № 450, що діяв з 01 грудня 2006 року до 01 грудня 2007 року (п.10.1.), повністю за послуги з теплопостачання суму 2954 грн. про що свідчать квитанції про оплату № пн 329005 і № пн 385945 (копії надаються).
Оскільки сума за один опалювальний сезон склала майже 3000 гривень за приміщення розміром 46, 9 кв. м. та враховуючи, що Позивач приміщенням не користується і інших доходів не має, така сума коштів для Позивача є значною та суттєво впливає на його майновий стан (копії довідок про розмір зарплати надаються без урахування відрахувань до Пенсійного та інших фондів), крім того при підписанні договору з умов договору не було зрозуміло яку саме ціну складає послуга з теплопостачання, та після виконання обов’язку по договору № 450 за опалювальний сезон 2006/2007 р. р. в повному обсязі, Позивач звернувся з індивідуальною заявою, вхідний № 444 від 10.04.2007р., з пропозицією розірвати договір № 450 та припинити надавати послуги з теплопостачання в опалювальному сезоні 2007/2008 р. Але відповіді на заяву не отримав.
Тоді Позивач повторно подав заяву про розірвання договору, яка була зареєстрована в КП «Броваритеплоенергомережа» 15.10.2007р. вхідний № 1404 на підставі п.10.1. договору №450 в якому зазначено, що «Цей договір укладено строком на один рік і діє з 01 грудня 2006р. до 01 грудня 2007р…»

16.10.2007р. керуючись п.10.2. договорів, укладених між КП«Броваритеплоенергомережа» та співвласниками нежилих приміщень Степаненко Л.М., Вітров Д.В., Довгопол Л (в тому числі договір № 450 від 01.12.2006р.) про теплопостачання в яких зазначено, що «Договір вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання цього договору, чи його перегляд», ст. 654 Цивільного Кодексу України, ст. 188 п. п. 1, 2 Господарського Кодексу України споживачі - власники приміщень № № 4, 5, 6 громадяни Степаненко Л.М., Вітров Д.В., Довгопол Л. звернулися з письмовою заявою про розірвання договорів про надання послуг з теплопостачання 16.10.2007р. вхідний № 1418, тобто більш ніж за місяць до закінчення договору, що діяв до 01.12.2007р. КП «Броваритеплоенергомережа» не надало відповіді ні на одне (!) звернення Позивача та його сусідів - власників приміщень.
Статтею 631 ЦК України надано визначення поняття - строк договору, а саме:
1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. 2. Договір набирає чинності з моменту його укладення. .
З грудня 2006р. Позивач проживав у м. Києві і не проживав за адресою м. Бровари вул. Незалежності 11, кв.151. По вищевказаній причині для ділового листування Позивачем використовувалась адреса приміщення на теплопостачання якого був підписаний договір № 450 і вказана в додатку №1 – тобто м. Бровари, вул. Грушевського, 15, приміщення № 4.
12.12.2007р. Позивач отримав від КП «Броваритеплоенергомережа» лист № 03-1771/160 в якому повідомляв про збільшення тарифів на теплопостачання і посилався на договір № 450. В своєму листі - відповіді від 08.01.08р. вхідний № 7( копія надається), Позивач, посилаючись на пункти договору, та на неодноразово надіслані Відповідачу листи з попередженням про розірвання договору, зазначив про те, що вважає договір № 450 таким, що закінчив строк дії і не має наміру пролонгувати його, або підписувати новий. Відповіді, як і на попередні листи, Відповідач КП «Броваритеплоенрегомережа» не надав!
В Положеннях про Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, затвердженим указом Президента України із змінами від 05.03.2004р., а саме положенні про типові договори про постачання теплової енергії вказано, що умови про вартість послуг і строку дії КВАЛІФІКУЮТЬСЯ ЯК ІСТОТНІ.

В пунктах 3.2.2., 6.5, 6.5(!) та 10.7. договору № 450 від 01.12.2006 р. порушені права споживача встановлені в ст. 18 ч. 3 п. 6 , Закону України «Про захист прав споживачів», Частиною 3 п. п. 6, 9, 10, 11, 13 ст.18 Закону передбачено перелік несправедливих умов договору, який не є вичерпним, при включенні яких до умов договору, такий договір визнається недійсним, наприклад, -
- надання продавцю (виконавцю, виробнику) право розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається;
- установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру;
- установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він
не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;
- надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі;
- визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну БЕЗ НАДАННЯ СПОЖИВАЧЕВІ ПРАВА РОЗІРВАТИ ДОГОВІР У РАЗІ ЗБІЛЬШЕННЯ ЦІНИ ПОРІВНЯНО З ТІЄЮ, ЩО БУЛА ПОГОДЖЕНА НА МОМЕНТ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ»
Частиною 4, п. п.1, 2 ст.18 Закону зазначено, що Положення пункту 11 частини третьої цієї статті не застосовується до договорів, укладених на невизначений строк, ЗА УМОВИ ВСТАНОВЛЕННЯ В ТАКИХ ДОГОВОРАХ ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ ЗАЗДАЛЕГІДЬ СПОЖИВАЧА ПРО НАМІР ЗМІНИТИ УМОВИ ДОГОВОРУ І НАДАННЯ ЙОМУ У ЗВ'ЯЗКУ З ЦИМ ПРАВА НА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ.
Положення пункту 13 частини третьої цієї статті не застосовується до положень про індексацію ціни, що відповідають законодавству, ЯКЩО УМОВИ ТА МЕТОД РОЗРАХУНКУ ЦІНИ ЧІТКО І НЕДВОЗНАЧНО ВИЗНАЧЕНО У ДОГОВОРІ.

Звертаю увагу суду, що в договорі не наведено методу розрахунку ціни чітко і недвозначно, розрахунок в договорі № 450 від 1.12.2006 р. взагалі відсутній, що при отриманні рахунків на оплату послуг Відповідачем Степаненко Л.М. призвело до великого та неприємного здивування та значних витрат сімейного бюджету, погіршення його майнового становища, тому що при підписанні споживачем договору було установлено обов'язкові для споживача умови, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору та з договору не вбачається реальна кінцева вартість та розрахунок послуги!
П.5. ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для
цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або
виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) с сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Крім того, п. п. 3.2.2., 6.5 і 10.7. Договору № 450 порушено права споживача, а саме право Виконавця послуг на одностороннє розірвання договору, якого не має за договором у Споживача та відповідно до п.2 статті 207 ГКУ недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.
Так як договір № 450 є типовим і договором приєднання в якому, по-перше не враховуються волевиявлення другої сторони, що порушує права громадянина затверджені в статті 3 Конституції України, яка стверджує, що «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.», по-друге в жодному нормативно-правовому акті України не вказано, що Споживач, який сплачує житлово-комунальні послуги, тобто послуги - за користування електроенергією, за користування холодною водою та каналізацією, за утримання будинку і при будинкових територій, в нежитловому приміщенні підвального типу, де виділена окрема гілка подачі тепла, яка не впливає на загальну систему теплопостачання будинку, за умови відмови всіх власників окремих приміщень від підписання договорів про надання послуг з теплопостачання, може бути зобов’язаний до підписання такого договору, чи надання таких послуг проти волевиявлення споживача. Споживач має право на альтернативне опалення приміщення, наприклад системою кондиціонування, системою електричної !
тепло вентиляції або іншими електричними приладами обігріву.
В статті 19 Конституції України вказується, що «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
Стаття 22 Конституції стверджує, що «Права і свободи людини і громадянина, закріплені
цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів свобод не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
П. 4 статті 226 Господарського Кодексу України стверджує, що «Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання».
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. Закон забороняє надавати послуги без підписаного сторонами договору про надання послуг. А п. 39 Постанови передбачено права і обов'язки споживача теплової енергії, а саме: споживач має право вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором! Крім того п. 40 Постанови на Споживача теплової енергії покладено зобов'язання повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору.

Статтею 905 ЦК України передбачено строк договору про надання послуг , який встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із статтею 907 ЦК України , договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Сторони в договорі № 450, тобто Позивач в особі Степаненко Л. М. і Відповідач в особі директора КП «Броваритеплоенергомережа» Коршак О. В., що діє на підставі Статуту, керуючись законодавством України, домовились про ціну за одиницю об’єму теплоносія, тобто 1 Гкал з ПДВ коштує 259 грн. 58 коп., та про строк дії договору, тобто з 01 грудня 2006 року до 01 грудня 2007 року. Позивач розрахувався за послуги надані протягом строку дії договору № 450 повністю.
Вимоги КП «Броваритеплоенергомережа» про оплату послуг, які нібито надавались Позивачу після 01 грудня 2007року, громадянин Степаненко Л. М. вважає не правомірними та незаконними.
05 березня 2009 року Позивачу стало відомо про те, що трубопровід, який повинен подавати теплову енергію в нежитлові приміщення № № 3, 4, 5, 6, від’єднаний від тепломережі шляхом видимого розриву трубопроводу з теплопостачання. Акт-обстеження про роз’єднання трубопроводу від тепломережі складений в присутності представників КП «Броваритеплоенергомережа» майстрів Жеребця С.В., Северина А.П. і представника нежитлового приміщення № 6 Довгопола Л. В. (копія акту надається). 27.03.2009 р. Позивач звернувся з листом до директора КП «Броваритеплоенергомережа» з листом, вхідний № 376 з повторним зверненням про відсутність підстав для надання послуг з теплопостачання, закінчення строку дії договору № 450, ще 01.12.2007р. і вказуючи на факт від’єднання від тепломережі. Ніяких дій від Відповідача, тобто письмової відповіді, або повторного підключення до тепломережі виконано не було. Не зважаючи на вище викладений факт, КП «Броваритеплоенергомережа» продовжує незаконно нарахову!
вати кошти про надання послуг з теплопостачання, навіть яких не надавала!!!

Також з Позовної заяви стало відомо, що Позивач збільшив істотні умови договору, а саме ціну договору, яка складає 536 грн. 70 коп. за Гкал ?! А з лютого 2009 р. ціна на послуги складає 644,04 грн. за Гкал.?! В порушення Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023 ст.18 «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживачів» п.11 в якому вказується, що «надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі», тягне за собою визнання договору недійсним.
В порушення ст. 651 п.1, п.2, ст.652 п.1, п.2 Цивільного Кодексу України в яких вказується, що :
1.Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (п.10.2. договору № 450)
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Додатком № 3 до договору № 450 сторонами було погоджено ціну послуги - 259 грн. 58коп за 1 Гкал.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. (п.10.2. договору № 450).
Стаття 652 ЦК України:
1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. ( в порушення додатку №3 до договору № 450 істотно змінено умови - ціну послуги).
2. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Стаття 632 ЦК України:
1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо б Відповідач міг передбачити, що ціна на послуги з теплопостачання виросте за 2 роки з 259 грн. 58 коп. до 664 грн. 04 коп. , то він ні при яких обставинах не підписав договір про надання послуг!
Не підписав би він договір, якщо б в договорі на виконання Ч.3 П. 13 СТ. 18 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ» ТА Ч.2 СТ.652 ЦК УКРАЇНИ було чітко наведено розрахунок ціни послуги, методика розрахунку та кінцева ціна послуги навіть із розрахунку 259, 58 грн. за Гкал, оскільки така ціна суттєво впливає на його майновий стан, та можливість утримувати сім’ю.
Згідно наданим в суд рахункам, оплата за послуги з теплопостачання за січень 2009 р. становила 1517 грн. 20 коп., а за лютий 2009 р. становила 1677 грн. 53 коп. і це за опалення приміщення площею 46, 9 кв. м. ??? За такі кошти Позивач міг би утримувати лазню з басейном!
Крім того, статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
А статтею 903 ЦК України передбачена плата за договором про надання послуг, а саме:1. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, які Відповідач за договором № 450 від 01.12.2006 р. виконав в повному обсязі.

ТАКОЖ ЗАЗНАЧЮ, ЩО З 20 НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ В Б.15 ПО ВУЛ. ГРУШЕВСЬКОГО В М. БРОВАРИ, ТІЛЬКИ ВЛАСНИКИ 4 ПРИМІЩЕНЬ КОРИСТУЮТЬСЯ, АБО КОРИСТУВАЛИСЬ ПОСЛУГОЮ ОПАЛЕННЯ КП «БРОВАРИТЕПЛОЕНЕРГОМЕРЕЖА», 2 ВЛАСНИКИ З ЯКИХ МАЮТЬ ЛІЧИЛЬНИКИ ТА СПЛАЧЮЮТЬ ВІД 10 ДО 50 ГРИВЕНЬ (!) НА МІСЯЦЬ ЗА ПОСЛУГИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ!

ЧИ РОЗУМНОЮ Є ЦІНА ЗА ПОСЛУГИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ В РОЗМІРІ 1600 ГРИВЕНЬ НА МІСЯЦЬ?

Вищевказані порушення діючого законодавства та законних прав споживача з боку посадових осіб Позивача КП «Броваритеплоенрегомережа», ненадання достовірної інформації щодо ціни послуги та систематичне нав’язування щодо отримання послуги споживачу, надсилання рахунків, ігнорування неодноразових звернень Відповідача щодо порушення його прав, встановлення в договорі обмежень його прав в порівнянні з наданих законом, постійного зростання ціни без можливості розірвати угоду, відповідно до ст. 23 ЦК України призвели до моральних страждань, порушення нормального ритму життя, роздратування, порушення сну, вживання заспокійливих ліків, значних витрат коштів з сімейного бюджету, витрачання часу на поїздки до КП «Броваритепломережа» в робочий час, що призводило до непорозумінь з роботодавцем, яку Відповідач Степаненко Л. М. оцінює в 5000, 00 гривень.

П.11 Ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:
- порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з вище викладеного, та керуючись ст.ст. 3, 19, 22 Конституції України, ч.3 п. п. 6, 9, 10, 11, 13 ст. 18, п. п. 3, 4 ст. ст. 18, 21, 22, 23 Закону України «Про захист прав споживачів» 12.05.1991р., п. 3 ст. 6 , п. 3 ст. 538 , п. 1 ст. 626 , ст.627, п. 1 ст. 628 , ст. 629, п. 1 ст. 631 , п. п. 2, 3 ст.632, п. 2 ст. 634, п. 1 ст.638, ст. 651, п. 1 ст. 652, п.2 ст. 653, ст.ст. 903, 905, 907 Цивільного Кодексу України , -
ПРОШУ:

1. Прошу звільнити Відповідача від сплати державного мита на підставі ч. 10.ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» оскільки дана справа стосується захисту прав споживачів.
2. Визнати несправедливими, такими, що обмежують права споживача а тому недійсними умови договору, а саме пункти 3.2.2., 6.5, 6.5(!) та 10.7. договору № 450 від 01.12.2006 р.
3. Визнати договір № 450 від 01.12.2006 р. таким, що втратив чинність у зв’язку із закінченням строку його дії 01.12.2007р. та відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
4. Визнати громадянина Степаненко Л. М. споживачем, який в повному об’ємі виконав зобов’язання за договором № 450 від 01.12.2006р., та повністю розрахувався за надані послуги перед КП «Броваритеплоенергомережа».
5. Визнати борг в розмірі 6079,50 грн. таким, що не існує та зобов’язати Відповідача видати довідку про відсутність боргу у Відповідача Степаненко Л.М. перед КП «Броваритеплоенергомережа».
6. Зобов’язати провести перерахунок сплаченої суми в розмірі 2954 за надані послуги КП «Броваритеплоенергомережа» в нежитлове приміщення №4 по вул. Грушевського 15, корисна площа якого становить 46, 9 кв. м, а не 49, 3 кв. м., за договором № 450 з 01.12.2006р. до 01.12.2007р. та зобов’язати Позивача повернути Відповідачу Степаненко Л.М різницю нарахувань, за збільшену в розрахунках площу приміщення на суму 143,78 грн.
7. Стягнути з Позивача КП «Броваритеплоенергомережа» на користь Відповідача Степаненка Л.М. моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
8. Стягнути з Позивача КП «Броваритеплоенергомережа» на користь Відповідача Степаненка Л.М. витрати на послуги адвоката в розмірі 2500 гривень.

З повагою,

Представник Відповідача Скуратовська І.І.

Додатки:
1. Докази оплати інформаційно-технічних витрат судового процесу.
2. Додаток № 3 до договору № 450.
3. Заява Відповідача № 444 від 10.04.2007р.
4. Заява Відповідача № 1404 від 15.10.2007р.
5. Заява Відповідача № 1418 від 16.10.2007р.
6. Заява Відповідача № 376 від 27.03.2009 р.
7. Акт-обстеження від 23.03.2009 р.
8. Квитанції про сплату послуг з теплопостачання.
9. Копія трудової книжки.
10. Копія довідки про заробітну плату без урахування обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду та інших фондів .


Создан 03 июн 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації