Постанова суду у справі студента Левченка Д.А. проти ректора та проректора НТУУ "КПІ"

 
 

Постанова суду у справі студента Левченка Д.А. проти ректора та проректора НТУУ "КПІ"

Суд визнав наказ про відрахування студента 5-го курсу з університету "КПІ" незаконним. Апеляційний суд залишив постанову без змін.



Цивільна справа № 2-а-50-1/06

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2006 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва під головуванням судді Трубнікова А.В. при секретарях Печерській Л.В., Кізюн І.М., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Левченка Дмитра Анатолійовича до ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Згуровського Михайла Захаровича, проректора з науково-педагогічної роботи Варламова Геннадія Борисовича про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу, та визнання наказу невідповідним законодавству у сфері публічно-правових відносин,

встановив:

У березні 2006 року Левченко Дмитро Анатолійович звернувся до суду з позовною заявою про визнання невідповідним законодавству у сфері публічно-правових відносин Наказу № 408-с від 07.02.2006 року ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Згуровського Михайла Захаровича про відрахування його з 5-го курсу НТУУ «КПІ» за порушення Правил внутрішнього розпорядку в університеті та про виселення його з гуртожитку у двотижневий термін. Просив скасувати зазначений наказ.

Позивач зазначив, що на протязі трьох тижнів він намагався довести керівництву НТУУ «КПІ» невідповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства, посилаючись на те, що згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з вищого навчального закладу за власним бажанням, за невиконання навчального плану, за порушення умов контракту, в інших випадках, передбачених законами, та просив скасувати означений наказ, як помилковий, проте його усні та письмові заперечення залишилися без задоволення. Посилаючись на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку скасувати даний наказ, позивач просив постановити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Позовні вимоги обґрунтував, посилаючись на те, що підстава, на якій ректор НТУУ вирішив відрахувати позивача з університету, законами не передбачена. Позивач не порушував Правил внутрішнього розпорядку в університеті, а звинувачення в його неадекватній поведінці не підтверджуються юридично значимими доказами. Крім того, відповідно до Правил внутрішнього розпорядку університету (ч.1 ст.41), на які посилається відповідач, відрахування можливе лише за згодою профспілкового комітету студентів КПІ. Проте замість згоди профспілкового комітету відповідач обмежився витягом з протоколу № 13 розширеного засідання комісії з профілактики правопорушень серед студентів та аспірантів університету, яка, посилаючись на рапорт Служби Безпеки університету № 164/-1.06 від 24.01.2006 р., встановила невідомо яким чином факт порушення Правил у виді неадекватної поведінки в стані алкогольного сп’яніння. Позивач зазначив, що комісія з профілактики не є профспілковим комітетом, факт алкогольного сп’яніння не визнав, оскільки підстав для подібного звинувачення насправді не було, експертиза на ступінь сп’яніння не проводилася, дії Служби Безпеки вважає незаконними, підкорився їм з побоювання фізичного насильства та можливих звинувачень в протидії правоохоронним органам, до яких, як виявилося потім, Служба Безпеки не має відношення. На заняттях у навчальному корпусі чи інших підрозділах університету ніколи не порушував Правила внутрішнього розпорядку, захистив диплом на ступінь бакалавра на «відмінно», до завершення навчання для одержання кваліфікації спеціаліста залишилося здати декілька заліків, курсову роботу та захистити дипломний проект.

Приводом для відрахування позивача з університету стала суперечка на подвір’ї, яка відбулася між ним та невідомою йому до того часу особою старшого віку, яка, як потім виявилося, є помічником ректора, відповідальним за Службу Безпеки. Після складання чергового екзамену група студентів, у тому числі і позивач, вийшли з аудиторії на подвір’я, купили в кіоску на території, де розташовані корпуси університету, по пляшці пива, та вирішили обговорити подробиці складання екзамену. Як завжди водиться, одні студенти вважали, що отримані ними оцінки були занижені, інші вважали їх справедливими. На жаль, при цьому вживалася ненормативна лексика, яку у теперішні часи нерідко можна почути навіть по радіо чи по телебаченню. Помічник ректора, який проходив мимо, зробив студентам зауваження з цього приводу. Левченко Д.А. не стримався і нечемно йому відповів, в чому потім усно і письмово розкаявся. Але при цьому інших проявів неадекватної поведінки з його боку не було, що можуть підтвердити інші студенти – свідки інциденту. Як і не було алкогольного сп’яніння, оскільки напої, які вживали студенти, вільно продавалися всім бажаючим не тільки на території, але і в учбових корпусах університету. Дислокація торгових кіосків на земельній ділянці та в учбових корпусах КПІ ректору відома.

Представник позивача вважає, що відповідач вибрав неадекватний спосіб покарання позивача, відрахувавши його з останнього курсу університету, за незначний по суті інцидент, який до того ж стався за межами приміщень навчальних аудиторій, гуртожитку, бібліотеки тощо, а на подвір’ї поблизу головного адміністративного корпусу.

У попередньому судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовну заяву. Представник відповідача позов не визнала, від пропозиції укласти мирову угоду відмовилася, звернулася з клопотанням замінити неналежного відповідача – ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Згуровського Михайла Захаровича належним відповідачем – проректором цього ж університету Варламовим Геннадієм Борисовичем, який фактично підписав за дорученням ректора оскаржуваний наказ. Клопотання було задоволене. Проректор Варламов Г.Б. у судовому засіданні підтвердив, що саме він підписав наказ про відрахування студента, проте студент отримав лише виписку з наказу, в якій не зазначена особа, яка підписала наказ.

Одночасно представник позивача Куля В.І. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу № 408-с в частині відрахування студента 5-го курсу групи ПМ-12 Левченка Дмитра Анатолійовича з НТУУ «КПІ» та зобов’язати ректора університету надати можливість Левченку Д.А. до набрання постановою суду законної сили відвідувати лекції, практичні заняття та виконувати лабораторні роботи, користуватися бібліотекою, складати заліки та екзамени, підготувати дипломний проект до захисту, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання постанови суду. Ухвалою судді Трубнікова А.В. від 28 квітня 2006 р. зупинено дію наказу в. о. ректора НТУУ «КПІ» Варламова Г.Б. №408-с від 07.02.2006 р. у частині відрахування студента 5-го курсу групи ПМ-12 НТУУ «КПІ» Левченка Дмитра Анатолійовича. Виконання ухвали здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала може бути оскаржена, але оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Відповідач не оскаржував ухвалу про забезпечення позову.

Проте проректор НТУУ «КПІ» Варламов Г.Б. відмовився виконувати ухвалу суду, посилаючись на те, що зміст ухвали незрозумілий, а представник відповідача звернулася з клопотанням надати роз’яснення ухвали суду та порядку його виконання.

Для примусового виконання ухвали суду позивач звернувся 31 травня 2005 р. до Державної виконавчої служби у Солом’янському районі м. Києва з заявою про відкриття виконавчого провадження. Однак, постановою державного виконавця Яценюк О.Ю. від 08.06.2006 р. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали № 2а-50-1/06 від 28.04.2006 р., оскільки державним виконавцем встановлено, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме – у виконавчому документі не вказані адреси сторін.
Під час судового розгляду справи представник відповідача за довіреністю І.А. Башинська надала заперечення проти позову Левченка Д.А., зазначила, що з вимогами неможливо погодитись, оскільки вони на її думку не відповідають ні нормам права, ні етично-моральним нормам, пояснила, що оскаржуваний наказ був виданий на підставі рапорту Служби Безпеки НТУУ «КПІ», яка затримала Левченка Д.А. на території поблизу учбово-адміністративного корпусу КПІ, де він разом з групою студентів поводив себе неналежним чином, у стані алкогольного сп’яніння наніс образу невідомій йому людині старшого віку. Посилалася також на те, що наказ №408-с від 07.02.06 р. був погоджений із профбюро студентів, із студентською радою університету. Обґрунтовувала оскаржуваний наказ посиланням на право адміністрації університету враховувати рекомендацію комісії з питань правопорушень, яка зі свого боку 31.01.06 р. розглянула рапорт Служби Безпеки університету про неадекватну поведінку студента Левченка Д.А. Щодо правового статусу Служби Безпеки пояснила, що в університеті діє структурний підрозділ охорони громадського порядку СБ НТУУ «КПІ», задачі якого визначені Положенням, затвердженим ректором університету. Положення, як доказ, не надала. В позові просила відмовити. Звернулася з клопотанням допитати свідків – начальника Служби Безпеки КПІ, потерпілу особу та інших працівників НТУУ «КПІ».

Представник Левченка Д.А. у своїх поясненнях додатково обґрунтував правомірність позову, посилаючись на ст. ст. 8, 22, 55, 92, 53, 64, 92 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (зі змінами, внесеними Протоколом № 11), згідно з якою нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. На засідання профспілкового комітету позивача не запрошували, такого засідання взагалі не було. Просив суд залучити свідків, присутніх при інциденті на подвір’ї університету, для повного з’ясування фактичних обставин цього інциденту.
Свідки Груздів Віталій Володимирович та Стороженко Віктор Петрович показали, що інцидент стався дійсно на подвір’ї біля запасного ходу головного корпусу університету. Група студентів вирішила обговорити подробиці тільки що складеного екзамену та відмітити його успішне складення. Доручили учасникам купити в кіоску на території КПІ декілька пляшок пива. Підтвердили автентичність фотознімків кіосків, розташованих на території КПІ, де продавалися слабоалкогольні напої. Дійсно, від час інциденту обговорення ходу складання екзамену відбувалося в гучних тонах, але на учбовий процес це ніякого впливу не мало, оскільки студентських аудиторій, яким би заважав створений на подвір’ї шум, поблизу не було. Старшу людину, яка зробила їм зауваження, вони раніше не знали. Служба Безпеки, яка запропонувала Левченку Д.А. пройти до їх службового приміщення, ніяких посвідчень щодо своїх повноважень не пред’являла, іншим учасникам інциденту бути присутніми під час допиту та освідчення Левченка Д.А. не дозволила, працівників міліції не викликала.

Свідок – начальник Служби Безпеки ________________________ пояснив, що формування, яке він очолює, не є структурним підрозділом КПІ, а зареєстрованою громадською організацією, аналогом колишніх добровільних дружин. Проте документів у підтвердження реєстрації чи легалізації подібного об’єднання громадян не надав. Пояснив, що Левченко Д.А. був затриманий на вулиці за телефонним викликом помічника ректора, який відповідає за діяльність Служби Безпеки. Студент Левченко Д.А. не сперечався, піддався вимозі подихати в прилад для визначення стану алкогольного сп’яніння, проте прилад не атестований і точний відсоток алкоголю в крові досліджуваного не був належним чином встановлений. Свідок не вважає створені Службою Безпеки документи та проведені дії такими, що мають юридичну силу, скоріше розраховані на психологічний вплив та мають виховне значення. Про подальший хід розгляду поданих проректору документів йому невідомо, при їх розгляді його не запрошували для дачі пояснень. Про наказ щодо відрахування Левченка Д.А. з 5-го курсу навчання дізнався після скарг останнього та розмови з його представником.

Інші свідки на стороні відповідача у судове засідання не з’явилися.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши надані сторонами докази, керуючись Конституцією і законами України, дійшов до висновку, що позов Левченка Дмитра Анатолійовича до проректора НТУУ «КПІ» Варламова Геннадія Борисовича про визнання невідповідним законодавству у сфері публічно-правових відносин та скасування Наказу № 408-с від 07.02.2006 року проректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про відрахування Левченка Д.А. з 5-го курсу НТУУ «КПІ» за порушення Правил внутрішнього розпорядку в університеті та про виселення його з гуртожитку у двотижневий термін, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказ не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суб’єкт оскарження – проректор НТУУ «КПІ» Варламов Г.Б. є посадовою особою державного самоврядного національного університету України. Підписуючи Наказ № 408-с від 07.02.2006 року про відрахування студента Левченка Д.А., проректор не прийняв до уваги вимоги ст. ст. 19, 22 Конституції України, порушивши права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією. Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Стаття 21 Конституції встановлює, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Право на освіту визнане також, як основоположним, у Європейській Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 2 якої у редакції Протоколу № 11 встановлює, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їх релігійних і світоглядних переконань.

При підготовці та підписанні цього наказу дії проректора не відповідали також Законам України та іншим актам цивільного законодавства, зокрема у галузі вищої освіти.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з вищого навчального закладу за власним бажанням, за невиконанні навчального плану, за порушення умов контракту, в інших випадках, передбачених законами, але не документами відомчого характеру. Студент Левченко Д.А. не висловлював бажання бути відрахованим, навчальний план до дати його відрахування успішно виконував, контракт про надання навчальних послуг з ним не укладався, оскільки він навчався за рахунок держави. Інші випадки, передбачені законами, відсутні.

Положенням про державний вищий навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074 (п. 65) встановлено, що за невиконання обов'язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу ректор (директор) може накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його із закладу.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з вищого навчального закладу встановлюється його Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку.

Відповідно до п.66 Положення студент може бути відрахований:
1) за власним бажанням;
2) у зв'язку з призовом на строкову військову службу (крім студентів вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації);
3) за незадовільне складання іспитів і заліків протягом сесії;
4) за невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу;
5) за появу на заняттях у навчальному корпусі, бібліотеці, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсикологічного сп'яніння;
6) за вироком суду, що вступає в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
7) за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу (за погодженням з профспілковою організацією).

Статутом НТУ «Київський політехнічний інститут», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1592, ректорові Університету надані повноваження, зокрема (п. 16) відраховувати та поновлювати на навчання осіб в Університеті. В Університеті відповідно до Статуту створюються і діють органи студентського самоврядування у формі студентської ради Університету, студентських рад факультетів (інститутів), студентської ради студентського містечка, студентських рад гуртожитків, старостатів, студентських деканатів тощо. Органи студентського самоврядування не дублюють профспілкову організацію студентів, їх рішення мають дорадчий характер. До повноважень органів студентського самоврядування не відноситься надання згоди на відрахування студента з Університету.

Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року (п. 14) передбачено, що студент може бути відрахований з вищого закладу освіти:
- за власним бажанням;
- у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти;
- за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК;
- за академічну неуспішність;
- за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

Правилами внутрішнього розпорядку НТУУ «КПІ» також передбачений перелік підстав для відрахування осіб, які навчаються, керівником університету за згодою профспілкового комітету студентів НТУУ «КПІ», зокрема, появу на заняттях у навчальному корпусі, бібліотеці, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, вчинення злочину, встановленого обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, вчинення адміністративного проступку, встановленого постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративних стягнень, що набрала законної сили, вчиненні іншого правопорушення або аморального вчинку, не сумісного з продовженням навчання у студентському колективі.

Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено (ст. 7), що членами профспілок можуть бути зокрема особи, які навчаються в навчальному закладі. Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця встановлений статтею 39 Закону.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Під час судового розгляду відповідач не надав доказів про наявність звернення ректора чи проректора до виборного органу профспілкового комітету студентів університету з поданням про відрахування студента Левченка Д.А., профспілковий комітет з цього приводу не проводив своє засідання і студента Левченка Д.А. на засідання не запрошував, згоди на відрахування студента Левченка Д.А не надавав, свої повноваження у цьому питанні нікому не передавав.

Отже, можна дійти до висновку, що проректор КПІ при підписанні наказу про відрахування студента Левченка Д.А. порушив вимоги Закону України «Про вищу освіту», Положення про державний вищий навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074, Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року, Статуту НТУ «Київський політехнічний інститут», Правил внутрішнього розпорядку НТУУ «КПІ» в частині, що стосується погодження наказу з профспілковою організацією.

Суд приймає до уваги, що дії Служби Безпеки університету, як громадського формування, по відношенню до студента Левченка Д.А. не відповідають законодавству. Дії, які проводилися цією службою, як підстава для наказу про відрахування студента, суд сприймає критично, оскільки їх наслідки не мають юридичної сили і не можуть бути прийняті до уваги, як докази при вирішенні спору в суді.

Враховуючи викладене, на підставі Статуту Національного технічного університету «Київський політехнічний університет», затвердженого постановою КМУ від 22.11.2004 року № 1592, Правил внутрішнього розпорядку Національного технічного університету «Київський політехнічний університет», Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року, Закону України «Про вищу освіту», Положення про державний вищий навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 05.09.1996 року № 1074, та керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 8, 9, 11, 12, 71, 94, 159, 161, 162 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Левченка Дмитра Анатолійовича задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Наказ № 408-с від 07.02.2006 року проректора з науково-педагогічної роботи Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Варламова Геннадія Борисовича по студентському складу приладобудівного факультету денної форми навчання, щодо відрахування студента 5-го курсу ПМ-12 Левченка Дмитра Анатолійовича та виселення з гуртожитку. В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, поданої протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.



Суддя Трубніков А.В.


Создан 14 апр 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації