РІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ міста КИЄВА від 26.10.2007 р.№ 37/399 за позовом «Київводоканалу» до ЖБК

 
 

РІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ міста КИЄВА від 26.10.2007 р.№ 37/399 за позовом «Київводоканалу» до ЖБК

Вимога про про стягнення 25259,44 грн. з Житлово-будівельного кооперативу «Лепсе-4» задоволена у сумі 527,49 грн. плюс 15,65 грн. інфляції.



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 37/399 26.10.2007 р.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія
«Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту
до Житлово-будівельного кооперативу «Лепсе-4»
про стягнення 25259,44 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:
Від позивача : Омельченко А.А.- представник за довіреністю № 154 від 28.09.2007 року;
Від відповідача: Пінчук М.М.-представник за довіреністю № 1 від 05.01.2008 року, Супрун Н.П.- представник за довіреністю № ю/в від 27.09.2007 року, Супрун О.О.- голова правління.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу «Лепсе-4» про стягнення 25259,44 грн. заборгованості за договором № 02525/4-08 від 03.06.2003 року на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 р. порушено провадження у справі № 37/399, розгляд справи було призначено на 17.09.2007 року о 11-30.
Представник відповідача 06.09.2007 року через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, а також клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами. Подані клопотання судом задовольняються.
Представники сторін в судове засідання 17.09.2007 року не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 року №37/399 не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача 28.09.2007 року в судове засідання не з’явився, проте через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовні вимоги, а також контррозрахунок суми боргу, відповідно до яких відповідач визнає заборгованість за період з 01.06.2005 соку по 01.07.2007 року в розмірі 527,49 грн. Крім того, відповідач вказує на те, що нарахування позивача вартості гарячої води та стоків гарячої води є неправомірними та необґрунтованими. Як на підставу своїх заперечень відповідач посилається також на те, що позивачем при нарахування вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2007 року застосовувались неправомірні тарифи, оскільки розпорядження КМДА, які встановлюють тарифи з 01.12.2006 року, не зареєстровані в органах юстиції, а отже в розумінні статті 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» не набрали чинності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2007 року розгляд справи було відкладено до 12.10.2007 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.10.2007 року оголошувалась перерва до 26.10.2007 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.
Позивач позовні вимоги в судовому засіданні 26.10.2007 року підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено державної реєстрації актів органів місцевого самоврядування. Крім того, позивач вказує на те, що дії Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» по виставленню рахунків за постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води та відповідного обсягу стоків, цілком відповідає нормам діючого законодавства в сфері питного водопостачання.
Представник відповідач позов визнав частково, відповідно до поданого контррозрахунку.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України судом, за згодою представників сторін, в судовому засіданні 26.10.2007 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальником) та Житлово- будівельним кооперативом «Лепсе-4» (абонентом) був укладений договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 02525/4-08 (Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент-сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі - Правила).
У відповідності до п. 1.10, 12.5 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України встановлено, що рахунки за воду (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів та ліній тощо) складаються згідно з цими Правилами на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Рахунок вручається абонентові або пересилається поштою. Тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення. Відповідно Розпорядження КМДА «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення» від 28.08.2002р. № 1680, відповідачу надаються послуги з розрахунку 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 м. куб. води, як споживачу І групи.
Згідно п. 12.6 Правил користування, рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються Відповідачу за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.
Основними обов'язками постачальника за Договором є: забезпечення постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймання каналізаційних стоків, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин (п. 2.1).
У свою чергу, відповідач повинен сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством України, оформитися у позивача як абонент, представити перелік співабонентів тощо.
Відповідно до розділу 5 договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі тривалої роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.
Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.
Оцінюючи подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши подані докази представниками сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до пояснень позивача, ВАТ «АК «Київводоканал» при нарахуванні вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2006 року по 01.06.2007 року, керувався Тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31 01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року.
Проте суд дійшов висновку, що позивач необґрунтовано застосовував вищезазначені розпорядження при нарахуванні вартості наданих послуг з огляду на наступне.
Статтею 7 Закону України від 24.06.04р. №1875 «Про житлово- комунальні послуги» визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.
Статтею 6 цього Закону визначено повноваження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг.
Ці повноваження, зокрема, полягають у взаємодії з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень.
Відповідно до частини 4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі - «Положення»).
Цим Положенням Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, надано право перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.
Також, Положенням встановлено обов'язок міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, та не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію.
Відповідно до норм пункту 7 Положення, нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття. Відповідно до норм пункту 16 Положення, зміни і доповнення, внесені до правового акта, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.
Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже не набрали
чинності у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до пункту 5 статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше, ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів. А у відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).
Як встановлено судом, дані розпорядження були прийняті 15.12.2006 року, 31.01.2007 року, 12.02.2007 року, 30.05.2007 року, 28.08.2007 року, але вводили в дію тарифиз 01.12.2006 року, що протирічить вищезазначеній нормі ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Конституції України.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України «Про господарські суди», цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Слід також зазначити, що постановою Господарського суду міста Києва по справі № 21/43-А від 13.02.2007 позовні вимоги Київської міської організації Української партії «Єдність» задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано, в тому числі, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.10.06 № 1575. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року постанова Господарського суду міста Києва від 13.02.2007 року залишена без змін, набула законної сили і є обов'язковою для виконання при розгляді справи № 37/403 згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду справи № 21/43-А суд досліджував питання про необхідність реєстрації розпоряджень Київської міської державної адміністрації у Київському міському управлінні юстиції і дійшов висновку про те, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації підлягають державній реєстрації, без здійснення якої вони вважаються нечинними і не можуть застосовуватися, а отже в залученні до участі у справі Київської міської державної адміністрації немає необхідності з огляду на преюдиційність висновків по справі № 21/43-А для справи № 37/403 та будь- якої іншої справи щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у гарячій воді.
За таких обставин суд не застосовує тарифи, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року, оскільки дані розпорядження не набрали чинності та не відповідають законодавству України (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ № 7/145 від 10.04.2008 року, постановою ВГСУ від 23.07.2008 року № 37/400).
В той же час, чинним на зазначений період, розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення» від 28.08.2002р. № 1680 передбачено тариф для житлово - експлуатаційних організацій в розмірі 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 м3 наданих послуг з водопостачання та водовідведення, що мали застосовуватися у розрахунках сторін.
За обґрунтованим розрахунком суду відповідно до наданих маршрутних карт, розрахунків та платіжних доручень судом встановлено, що за період з жовтня 2006 року по липень 2007 року позивачем було надано послуг на суму 23319,65 грн. (28578 м3 (об'єм спожитої води) * 0,816 (тариф) - 1282,58 грн. (знижка 5,5 %), відповідач в свою чергу за надані послуги сплатив позивачу, грошові кошти в розмірі 21509,58 грн.
Таким чином, судом досліджені надані сторонами докази та встановлено, що у відповідача згідно договору № 02525/4-08 від 03.06.2003 року існує заборгованість в розмірі 527,49 грн. згідно обґрунтованого розрахунку відповідача.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту воду, яка йде на підігрів, за період з 01.06.2005 року по 01.06.2007 року, суд вважає, що дані вимоги позивача є також безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Починаючи з жовтня 2005 року позивачем без усяких узгоджень з відповідачем, було відкрито окремий код № 8-50886 для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води по Договору, по якому щомісячно позивач нараховує кількість та вартість питної води, яка була використана для виготовлення гарячої води, спожитої відповідачем, зокрема з 01.06.2005 року по 01.06.2007 року позивачем було нараховано 11810,27 грн. грн. вартості наданих послуг.
Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем холодного та гарячого водопостачання.
Наведене свідчить, що законодавець розрізняє послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води.
Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Пунктами 1.3, 12.2 Правил встановлено, що абонентами, що користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Тобто, один рахунок-один договір. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.
Як вбачається із розрахунку позивача, відповідачу відкрито другий додатковий рахунок без укладення та внесення відповідних змін до договору.
Крім того, п. 12.17 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України передбачено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом. Разом з тим, позивачем не доведено, що ним були встановлені з відповідачем відповідні взаємовідносини. Натомість матеріали справи свідчать про неузгодженість між сторонами цих правовідносин.
Відповідно до ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно пункту 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.
Відповідно до пункту 4.1 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.
Отже, умовами Договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер.
Відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Згідно вищенаведеного закону та тарифів, які затверджені Київською міською державною адміністрацією не існує такий вид комунальної послуги, як питної води, що використовується для приготування гарячої води.
За таких обставин, оскільки підстави позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11810,27 грн. пов'язані з невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами Договору, позивач не навів інших підстав (матеріально-правових фактів) для стягнення вартості поставленої холодної води, що була використана для виготовлення гарячої води, а тому вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 1599,85 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується, що відповідач протягом дії договору розраховувався з позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення, порушуючи строки встановлені договором, мав перед позивачем заборгованість, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 15,65 грн. інфляційних витрат та за увесь час прострочення платежів, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком відповідача.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Лепсе-4» (03148, м. Київ, вул. Коласа Якуба, 4 код ЄДРПОУ 24360708) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16 код ЄДРПОУ 03327629) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження (п'ятсот двадцять сім) грн. 49 коп. - основного боргу,
15 (п'ятнадцять) грн. 65 коп. — інфляційних витрат, 5 (п'ять) грн. 43 коп. - державного мита та 2 (дві) грн. 54 коп. - витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя І. Д. Кондратова

Дата підписання
рішення 18.08.2008 року


Создан 05 апр 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації