АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ на захист прав споживачів житлово-комунальних послуг.

 
 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ на захист прав споживачів житлово-комунальних послуг.

Про визнання невідповідним законодавству рішення Київської міської ради № 427/2888 від 24.11.05 р.



Шевченківський районний суд м. Києва
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б,
м. Київ, 04053

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Позивач:
Куля Віктор Іванович,
вул. Індустріальна, 46-А, кв. 261, м. Київ, 03058,
тел. 457-40-72

Відповідач:
Київська міська рада, Хрещатик, 26, м. Київ, 01001

27 березня 2006 р.


ПОЗОВНА ЗАЯВА на захист прав споживачів
про визнання невідповідним законодавству рішення Київської міської ради № 427/2888 від 24.11.05 р.


Зміст позовних вимог:

1. Визнати рішення Київської міської ради № 427/2888 від 24.11.2005 р. "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва" невідповідним законодавству та скасувати його.
2. Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради – Київську міську державну адміністрацію негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 р. № 60 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 р. за № 541/10281.
3. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Києва вимог ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо укладення зі споживачами – мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. та №560 від 12.07.2005 р.


Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги:

Всупереч вимогам Законів України "Про житлово-комунальні послуги" (далі – Закон-1) , "Про теплопостачання" (далі – Закон-2), "Про питну воду і питне водопостачання" (далі – Закон-3), "Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді" (далі – Порядок), затвердженому Наказом Держжитлокомунгоспу України 25.04.2005 р. № 60 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 р. за № 541/10281, "Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України" (далі – Правила), затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу від 1 липня 1994 р. № 65 (зі змінами згідно з Наказом Держжитлокомунгоспу № 1 від 04.01.2005 р.), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за № 165/374, Київська міська рада своїм рішенням № 427/2888 від 24.11.2005 р. (далі – Рішення) "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва" визначила (п.1) виконавцями послуг:

- з централізованого опалення АК "Київенерго", ЗАТ "Дарницька ТЕЦ" та інших виробників теплової енергії,

- з централізованого постачання гарячої води – власників теплових пунктів та інших юридичних осіб, яким ці пункти передані в управління, повне господарське відання, володіння або користування (житлові організації та АЕК),

- з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води ВАТ АК "Київводоканал".

Крім того, зазначеним Рішенням (п. 4) Київміськрада незаконно зобов'язала виробників теплової енергії та ВАТ АК "Київводоканал" укладати зі споживачами – мешканцями багатоквартирних будинків договори на надання відповідних житлово-комунальних послуг. Крім того, рекомендовано власникам житлових-будинків (ЖБК, ОСББ) визначати виконавців житлово-комунальних послуг (п. 5) відповідно до п.1 цього рішення, а не у відповідності до чинного законодавства.

Прийнявши оскаржуване Рішення, Київміськрада перевищила свої повноваження та вийшла за межі правового поля, окресленого Законом-1, Законом-2, Законом-3, а також нормативно-правовими актами – Порядком та Правилами.

Так, Законом-1 передбачено (ч. 1 ст. 29), що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Закон-1 також встановлює повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг (ст. 7), зокрема – визначення виконавця відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

На виконання вимог Закону-1 Держжитлокомунгосп України затвердив Порядок, яким (п. 4.1) встановив, що виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком тощо, з яким дійшли до домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку. Цей пункт, в свою чергу, визначає виконавця, як суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій ст. 21 Закону-1. Крім того, згідно з п. 1.5 Порядку, власник (власники) житлових будинків може (можуть) уповноважити та визначення виконавців житлово-комунальних послуг виконавця послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків. Київміськрада проігнорувала цей Порядок, обов'язковий для застосування на території всієї України. Вона не погоджувала своє Рішення з Київенерго та Київводоканалом, а також не врахувала, що ці суб'єкти господарської діяльності не можуть виконувати обов'язки, визначені в ч. 2 ст. 21 Закону-1, по контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень. За межами їх компетенції знаходяться також вимоги ч. 7 ст. 21 Закону-1 стосовно утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж.


Інший закон – Закон-2 (ст. 1) визначає балансоутримувача будинку, як юридичну особу, яка уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Київміськрада не прийняла до уваги ту обставину, що за своїм Статутом АК "Київенерго" є теплогенеруючою, теплотранспортуючою, теплопостачальною та теплосервісною організацією. Надання комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків не передбачено Статутом АК "Київенерго", як теплогенеруючої організації.

Закон-3 (ст. 4) суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання визначає споживачів питної води, до яких (ст. 19) відносяться, зокрема, підприємства, установи та організації, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. Київміськрада не врахувала також, що мешканці багатоквартирних будинків не відносяться до зазначеної категорії споживачів.

Згідно з Правилами (п. 1.3), абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах. Київміськрада не дотрималася цих Правил, які є обов'язковими (п. 1.2) для всіх осіб, підприємств і організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їх відомчої належності і форми власності, а також Водоканалу.

Конституцією України (ст. 19) встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Визначаючи виконавцями комунальних послуг для населення м. Києва АК "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", Київміськрада перевищила свої повноваження, не врахувавши перелічені вище вимоги Законів -1, 2, 3, Порядку та Правил.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, позивач звертається до Шевченківського районного суду м. Києва суду з цим адміністративним позовом, оскільки вважає, що оскаржуваним Рішенням Київміськрада порушила його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин, зокрема, що стосуються сфери житлово-комунальних послуг. Неправильне визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків має своїм наслідком безпідставну відмову позивачу та іншим споживачам комунальних послуг з боку балансоутримувача, у даному випадку – Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва, в укладенні Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, а також, на законних підставах, відмову з боку товаровиробників – АК "Київенерго" та ВАТ АК "Київводоканал" на укладенні аналогічного договору. Таким чином, грубо порушуються права споживачів на укладення відповідних договорів.

Слід зазначити, що аналогічні позовні вимоги щодо скасування розпорядження виконавчого органу Київміськради – Київської міської державної адміністрації від 2 серпня 1999 р. № 1261 "Про вдосконалення системи надання населенню м. Києва послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" були свого часу задоволені чинним рішенням Шевченківського районного суду від 11 лютого 2005 р. по справі № 2-1703/05. Суд визнав вказане розпорядження, яким КМДА визначила виконавцями послуг "Київенерго" та "Київводоканал", незаконним , і скасував його у негайному порядку. Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Своїм Рішенням № 427/2888 від 24.11.2005 р. Київміськрада по суті повторно наступає на ті ж самі граблі, що й вимусило позивача знову звернутися до того ж суду з зазначеними вище позовними вимогами.

ПРОХАННЯ ДО СУДУ

1. Задовольнити позовні вимоги, викладені в розділі "Зміст позовних вимог", шляхом прийняття рішення у формі постанови.
2. Зупинити дію оскаржуваного рішення з дати звернення позивача до суду на підставі вимог абзацу 2 ст. 144 Конституції України.
3. Звільнити позивача від сплати державного мита на підставі ст. 24 Закону України "Про захист прав споживачів".

Додаток:
Рішення Шевченківського районного суду від 11 лютого 2005 р. по справі № 2-1703/05.

Заява подається до суду у 2-х ідентичних примірниках.


Позивач – Куля В.І.


Создан 05 фев 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації