Ухвала КААС від 09.01.2009 р.про тарифи на ЖКП у справі № 22-а-14381/08 за апеляційною скаргою КМДА.

 
 

Ухвала КААС від 09.01.2009 р.про тарифи на ЖКП у справі № 22-а-14381/08 за апеляційною скаргою КМДА.

Апеляційну скаргу КМДА на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 24 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» залишити без задоволення. Постанову ОАС м. Києва від 24 січня 2008 року - залишити без змін.



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України
09.01.2009р. Справа № 22-а-14381/08

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Попович О.В.
Горбань Т.І.
при секретарі: Скирді Б.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Київської міської державної адміністрації та заяву третьої особи Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яка приєдналася до апеляційної скарги Київської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2007 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» (далі - позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач) в якому просив визнати протиправними (незаконними) та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року М 640, від 30,05.2007 року № 641, від 30.05.2007 року № 642, від 30.05.2007-року № 643.
16.01.2008 року представником позивача за довіреністю Яшином О.С в суд першої інстанції було подано обґрунтування та уточнення позовних вимог, в якому він просив крім основної позовної вимоги також стягнути з бюджету м. Києва на користь позивача витрати, пов'язані із зверненням до Окружного адміністративного суду м. Києва по даній справі (том 1 а.с. 92-96).
Того ж дня представником відповідача було подано заперечення на адміністративний позов в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю (том 1 а.с. 97-107).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2008 року позов задоволено повністю, яким визнано протиправними та скасовано Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, від 30.05.2007 року № 641, від 30.05.2007 року № 642, від 30.05.2007 року № 643 та присуджено на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України,
Не погоджуючись із више вказаною постановою, 13 лютого 2008 року представником відповідача - Київської міської державної адміністрації було подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року (далі - оскаржувана постанова) та прийняти нову, якою в задоволенні даного адміністративного позову відмовити, мотивують тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.
Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» у квітні 2008 року було подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року, в якій просила залучити ЇЇ, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові позивачу відмовити та усі судові витрати покласти на нього.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2008 року в задоволенні заяви Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 24 січня 2008 року було відмовлено (том 1 а.с. 215-216).
В подальшому 01 жовтня 2008 року від Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Київської міської державної адміністрації на оскаржувану постанову, підтримавши її вимогу.
10 грудня 2008 року представником позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» - Кулею Віктором Івановичем було подано заперечення та додаткові пояснення, в яких він просить апеляційну скаргу відповідача відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін. (Том 2 а.с.131-144)
Заслухавши у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду суддю-доповідача, з'явившихся учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи було встановлено, що Київською міською державною адміністрацією 30.05.2007 р. були прийняті Розпорядження: № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води» (том 1 а.с. 5-11), № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибуинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748» (том 1, а.с. 24-27), № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» (том 1 а.с. 28-33), № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» (том 1 а.с. 42-45).
Предметом оскаржуваних розпоряджень є довільно завищені тарифи на теплову енергію, що виробляється АК «Київенерго» та ЗАТ «ЕК «Укр-Кан Пауер» (АК «Дарницька ТЕЦ» та тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ВАТ «АК «Київводоканал», без дотримання процедури при розгляді та прийнятті оскаржуваних розпоряджень.
Не погоджуючись з даними розпорядженнями відповідача, позивачем було подано позов в якому він просив визнати протиправними та скасувати Розпорядження: від 30.05.2007 р. № 640, від 30.05.2007 р. № 641, від 30.05.2007 р. № 642, від 30.05.2007 р. № 643.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягали задоволенню в повному обсязі, а саме, в необхідності визнати, протиправними та скасувати оспорювані розпорядження виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації - від 30 травня 2007 року за: № 640, № 641, № 642, № 643, враховуючи наступне.
Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався нормами ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Головного управління юстиції у м. Києві від 14.09.2007 р. № 5224, станом на 14 вересня 2007 року до Головного управління юстиції у м. Києві не було подано на державну реєстрацію розпорядження Київської міської державної адміністрації № 640, № 641, № 642, № 643 від 30.05.2007 р. щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, визначено п. 3 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», відповідно до якого вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Пунктом 2 вищевказаного Указу президента визначено, що державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731.
Зазначеною вище Постановою надано право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативно-правових актів, перевіряти у міністерствах, інших органах виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у разі потреба вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.
Відповідно до п. п. 1, 2 Положення, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Згідно з п. 7 Положення, нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п'ятиденний строк після його прийняття.
Пункт 16 Положення передбачає, що зміни і доповнення, внесені до правового акта, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.
Спірні розпорядження на час їх прийняття не пройшли державної реєстрації, що визнавалося сторонами.
Крім того, як вбачається з текстів спірних розпоряджень вони були прийняті відповідачем 30.05.2007 р., в той час як, в пунктах 1 спірних розпоряджень, вони вносили зміни до розпоряджень відповідача з 01.12.2006 р., тобто нові тарифи вступали в силу 01.12.2006 року, таким чином відповідач вніс у спірні акти положення щодо зворотної дії у часі, що суперечило нормам чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджуються з даним висновком суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оспорюванні розпорядження прийняті одноособово з перевищенням повноважень, підписані у формі розпоряджень Київської міської державної адміністрації і направленні на виконання головою Київської міської державної адміністрації, що є протиправним та підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Згідно п. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Відповідно до ст. 41 вище зазначеного Закону, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації (або пізніше).
Відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України проведення цінової політики у державі забезпечує Кабінет Міністрів України. Дані повноваження Кабінету Міністрів України передбачені також статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення», в результаті чого Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Колегія суддів зазначає, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, визначення виконавця житлово-комунальних послуг, управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості, укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та виконання житлово-комунальних послуг Законом України «Про житлово-комунальні послуги» віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, а не до державних адміністрацій.
Що стосується порядку формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає Кабінет Міністрів України, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно норми ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а згідно ст. 1.1 Виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади,
У ст. 28 Закону визначено, що до повноважень виконавчих органів - сільських, селищних, міських рад належать зокрема встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Згідно ст. 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» передбачено, що Київська міська та районна в містах ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідними радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам. Прикінцевими положеннями до Закону в ч. 2 визначено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади.
Отже, діючим законодавством у сфері надання житлово-комунальних послуг визначені межі повноважень суб'єктів владних повноважень - органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в м. Києві.
Голова Київської міської державної адміністрації, який одночасно є міським головою, одноособове видає нормативно-правові акти у виді розпоряджень, які підлягають державній реєстрації в органах юстиції.
Усі оскаржувані розпорядження КМДА видані від імені Київської міської державної адміністрації без жодних застережень щодо використаних повноважень виконавчого органу Київської міської ради, який має право приймати рішення, а не розпорядження.
В матеріалах справи немає доказів про те. що оскаржувані розпорядження приймалися на засіданні виконавчого органу більшістю голосів від загального складу виконавчого органу.
Усі оскаржувані розпорядження підписані одноособово головою Київської міської держадміністрації без зазначення щодо використання повноважень міського голови, як голови органу місцевого самоврядування.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним наявність перевищення повноважень Головою КМДА при підписанні та прийнятті оскаржуваних розпоряджень щодо розмірів плати за житлово-комунальні послуги 30.05.2007 року та намаганні ввести їх в дію з 1 грудня 2006 р.
Іншою підставою для визнання протиправними зазначених розпоряджень є відсутність їх державної реєстрації в органах юстиції.
Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське міське управління юстиції. Нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України,
Згідно з Положенням, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду, якщо вони, зокрема, зачіпають соціально-економічні та інші права, свободи й законні інтереси громадян.
Дво - або трикратне підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, встановлене оскаржуваними розпорядженнями, беззаперечно зачіпає соціально-економічні права громадян, проте Голова КМДА вирішив оприлюднити та ввести в дію ці розпорядження з 1 грудня 2006 р. без проходження процедури державної реєстрації в міському управлінні юстиції, як це передбачено Указом Президента України та Положенням (абзац 4 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 1440 від 28.10.2004 р.). Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду також зазначає, що в апеляційній інстанції при розгляді даної апеляційної скарги встановлено, що 05 липня 2007 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 2а-166/07 за адміністративним позовом Кулі Віктора Івановича до голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської державної адміністрації про скасування розпорядження, ухвалено постанову, якою скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30.05.2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року у відкритті апеляційного провадження по апеляційній скарзі Кулі Віктора Івановича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-166/07 було відмовлено, що свідчить про те, що дана постанова набрала чинності, а розпорядження № 641 від 30.05.2007 року - скасовано.
Підводячи підсумок, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно ч. 8 ст. 171 КАС України передбачано право суду визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувану постанову - залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації та заяву третьої особи Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яка приєдналася до апеляційної скарги Київської міської державної адміністрації, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Попович О.В.
Горбань Т.І.


Создан 23 янв 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації