Норми права у сфері ЖКП (до справи № 22-а-14381/08 у КААС за позовом ОСББ "ПРЕСТИЖ")

 
 

Норми права у сфері ЖКП (до справи № 22-а-14381/08 у КААС за позовом ОСББ "ПРЕСТИЖ")

Законодавство та нормативно-правові акти у спорі з КМДА про визнання недійсними розпоряджень щодо тарифів



Кодекс Адміністративного Судочинства України

Стаття 71. Обов'язок доказування

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій
чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо
доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності
покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
3. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно
надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці
докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться
чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і
витребовує необхідні докази.
4. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні
у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як
докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує
названі документи та матеріали.
5. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
6. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин
не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин,
на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних
доказів.

Стаття 72. Підстави для звільнення від доказування

1. Обставини, встановлені судовим рішенням в
адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало
законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких
беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці
обставини.
2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно
доказувати.
3. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не
доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони
і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та
добровільності їх визнання.
4. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у
справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили,
є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу
про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої
ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце
діяння та чи вчинене воно цією особою.

Стаття 73. Забезпечення доказів

1. Особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано
вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або
ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
2. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою
заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Стаття 74. Способи забезпечення доказів

Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням
експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових
доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо
оскарження нормативно-правових актів

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд
адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради
України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та
розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради
Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної
сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого
самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо
яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом
правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі
щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує
відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей
акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо
оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час
і місце судового розгляду адміністративної справи.
5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім
днів до судового розгляду.
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі
заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий
розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб,
якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових
актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного
місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках
з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може
продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи
таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили,
повністю або в окремій його частині.
9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового
акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту
вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих
положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в
адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у
справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними
або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної
сили.
10. Постанова суду у справах щодо оскарження
нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
11. Резолютивна частина постанови суду про визнання
нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає
правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним
невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було
офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли
питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність
його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду
іншої адміністративної справи.


Стаття 195. Межі перегляду судом апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду
першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної
інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі
встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених
судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення
справи.
2. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які
не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи
або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає
обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або
необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд
апеляційної інстанції може дослідити також докази, які
досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього
Кодексу.
3. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні
вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.


РОЗПОРЯДЖЕННЯ КМДА від 30.05.2007 р.:

№ 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з
централізованого постачання холодної води і водовідведення
холодної та гарячої води»,

№ 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання
будинків та прибудинкових територій та внесення змін до
розпорядження КМДА від 19.05.2000 р. № 748»,

№ 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні
послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води»,

№ 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію»


РОЗПОРЯДЖЕННЯ КМДА від 18.04.2008 р.

№ 578 "Про визнання такими, що втратили чинність, окремих
розпоряджень Київської міської державної адміністрації"
...
Враховуючи вищенаведене, визнати такими, що втратили чинність
розпорядження Київської міської державної адміністрації, які
видавались на виконання постанови Кабінету Міністрів України від
25.12.96 №1548, реалізуючи державницькі функції:
...
- пункт 2 розпорядження від 19.05.2000 № 748 “Про встановлення
розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових
територій в м.Києві”, зареєстроване в Київському міському
управлінні юстиції 19.05.2000 за №54/246;


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про місцеве самоврядування в Україні
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 24, ст.170 )

Стаття 28. Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських
рад належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
...
2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством,
тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших
послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної
власності відповідної територіальної громади; погодження в
установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та
організаціями, які не належать до комунальної власності;


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про житлово-комунальні послуги

Стаття 12. Класифікація житлово-комунальних послуг

1. Житлово-комунальні послуги поділяються за:
1) функціональним призначенням;
2) порядком затвердження цін/тарифів.

Стаття 13. Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від
функціонального призначення

1. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні
послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та
гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання,
централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів
тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових
територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та
прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування,
обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів,
освітлення місць загального користування, поточний ремонт,
вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою
будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання
послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та
підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція,
відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій
тощо).
2. Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад
залежно від функціонального призначення визначаються центральним
органом виконавчої влади з питань житлово-комунального
господарства.


Стаття 14. Розподіл житлово-комунальних послуг за порядком
затвердження цін/тарифів

1. Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на
які затверджують спеціально уповноважені центральні органи
виконавчої влади;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на
які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на
відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на
які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
2. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання
будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і
затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених
законом.


Стаття 30. Принципи державного регулювання цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги

1. Державне регулювання цін/тарифів базується на таких
основних принципах:
1) доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів
та рівності правових гарантій;
2) нормативного регулювання надання житлово-комунальних
послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в
установленому законом порядку;
3) відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно
обґрунтованих витрат на їх виробництво;
4) відкритості, доступності та прозорості структури
цін/тарифів для споживачів та суспільства;
5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх
наявності, кількості та якості;
6) відповідальності виконавців/виробників за недотримання
вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил;
7) гарантії соціального захисту населення при оплаті за
житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів
населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні
послуги.

Стаття 31. Порядок формування та затвердження цін/тарифів на
житлово-комунальні послуги

1. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид
житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2
частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів
України ( 560-2005-п, 955-2006-п, 959-2006-п, 1010-2006-п ).
2. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно
обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і
подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в
установленому законодавством порядку.
3. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи
на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих
витрат на їх виробництво.
4. У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні
послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх
виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з
відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між
затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими
витратами на виробництво цих послуг.


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про теплопостачання
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 28, ст.373 )


Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування у
сфері теплопостачання

...
встановлення для відповідної територіальної громади в порядку
і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію,
які надаються підприємствами та організаціями комунальної
власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на
установках комбінованого виробництва теплової і електричної
енергії.

Стаття 20. Загальні засади формування тарифів на теплову
енергію
...
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється
суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на
ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової
енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім
теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що
здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії
та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії,
на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими,
теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за
методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у
сфері теплопостачання.
Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума
тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової
енергії.
...
Регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється
теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим
виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється
Національною комісією регулювання електроенергетики України з
урахуванням того, що ціни на теплову енергію від
теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом
електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на
теплову енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній
території.


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про засади державної регуляторної політики у сфері
господарської діяльності

Стаття 5. Забезпечення здійснення державної регуляторної
політики

Забезпечення здійснення державної регуляторної політики
включає:
встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу
регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності
регуляторних актів;
підготовку аналізу регуляторного впливу;
планування діяльності з підготовки проектів регуляторних
актів;
оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання
зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх
об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників
громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
відстеження результативності регуляторних актів;
перегляд регуляторних актів;
систематизацію регуляторних актів;
недопущення прийняття регуляторних актів, які є
непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні
акти;
викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є
доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні
впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта;
оприлюднення інформації про здійснення регуляторної
діяльності.


Стаття 8. Підготовка аналізу регуляторного впливу

Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником
готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту
регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу
регуляторного впливу повинен:
визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується
розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а
також оцінити важливість цієї проблеми;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана
за допомогою ринкових механізмів і потребує державного
регулювання;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана
за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість
внесення змін до них;
визначити очікувані результати прийняття запропонованого
регуляторного акта, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних
витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави
внаслідок дії регуляторного акта;
визначити цілі державного регулювання;
визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи
досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не
передбачають безпосереднього державного регулювання господарських
відносин;
аргументувати переваги обраного способу досягнення
встановлених цілей;
описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання
визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного
акта;
обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі
прийняття запропонованого регуляторного акта;
обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим
регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими
витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;
обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок
дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні
витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути
кількісно визначені;
оцінити можливість впровадження та виконання вимог
регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються
органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні
та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці
вимоги;
оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію
запропонованого регуляторного акта;
обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного
акта;
визначити показники результативності регуляторного акта;
визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися
відстеження результативності регуляторного акта в разі його
прийняття.
Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що
регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між
регуляторними органами чи іншими органами державної влади та
суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні
відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз
регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють
господарські відносини або адміністративні відносини між
регуляторними органами або іншими органами державної влади та
суб'єктами господарювання.
Методика підготовки аналізу регуляторного впливу для
застосування Національним банком України затверджується спільно
Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, а
методика підготовки аналізу регуляторного впливу для застосування
іншими розробниками проектів регуляторних актів - Кабінетом
Міністрів України. Методика підготовки аналізу регуляторного
впливу є обов'язковою для застосування розробниками проектів
регуляторних актів.
Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту
регуляторного акта, а в разі якщо розробником проекту є
регуляторний орган, інший орган, установа чи організація -
керівником цього органу, установи чи організації.


Стаття 9. Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою
одержання зауважень і пропозицій

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою
одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб,
їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання
зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у
спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
...
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх
об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється
розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж
один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту
регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта
та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом
встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду
розробником цього проекту. За результатами цього розгляду
розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує
одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.


Стаття 33. Підготовка аналізу регуляторного впливу проектів
регуляторних актів, розроблених органами
та посадовими особами місцевого самоврядування
...
У разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради
чи внесення на затвердження сільським, селищним, міським головою
проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу цей
проект повертається його розробникові на доопрацювання.


Стаття 36. Особливості прийняття регуляторних актів органами
та посадовими особами місцевого самоврядування

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений
уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого
самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова
особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених
законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому
числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію
регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 11 березня 2002 р. N 273
Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 1996 р. N 1548

ЗМІНИ,
що вносяться в додаток до постанови
Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 1996 р. N 1548
( 1548-96-п )

5. Доповнити додаток пунктами 16 і 17 такого змісту:

"16. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
встановлюють:
тарифи на виробництво теплової енергії, а також послуги з
теплопостачання, які надаються суб'єктами підприємницької
діяльності незалежно від форми власності для всіх споживачів;
тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які
надаються суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від
форми власності для всіх споживачів, і комплекс робіт, пов'язаних
з відпуском цим суб'єктам води та її очищенням;
тарифи на послуги з прибирання, вивезення та знешкодження
твердих побутових відходів і рідких нечистот, які надаються
суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми
власності для всіх споживачів;
граничні розміри плати за проживання у гуртожитках громадян,
іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на
законних підставах.
17. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за
погодженням з Мінекономіки встановлюють тарифи на послуги
кабельного телебачення".


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 25 грудня 1996 р. N 1548
Київ

Про встановлення повноважень органів виконавчої
влади та виконавчих органів міських рад щодо
регулювання цін (тарифів)

( Пункт 16 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 342
( 342-2005-п ) від 11.05.2005 )


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 11 травня 2005 р. N 342
Київ

Про внесення змін у додаток до постанови
Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р.
N 1548 та визнання такими, що втратили чинність,
деяких постанов Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Внести у додаток до постанови Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 1996 р. N 1548 ( 1548-96-п ) "Про встановлення
повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських
рад щодо регулювання цін (тарифів)" (ЗП України, 1996 р., N 21,
ст. 596; Офіційний вісник України, 2001 р., N 47, ст. 2073;
2002 р., N 11, ст. 511, N 52, ст. 2396; 2003 р., N 21, ст. 939,
N 31, ст. 1608; 2004 р., N 42, ст. 2757, N 52, ст. 3452) - із
змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від
9 квітня 2005 р. N 265 ( 265-2005-п ), такі зміни:

абзаци восьмий - двадцять сьомий пункту 12 виключити;

пункт 16 визнати таким, що втратив чинність.
...


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 27 лютого 2007 р. N 297
Київ
Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 лютого 2007 р. N 297

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
...

2. Доповнити Порядок формування тарифів на послуги з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня
2005 р. N 560 ( 560-2005-п ) (Офіційний вісник України, 2005 р.,
N 28, ст. 1634), розділом такого змісту:

"Надання висновку щодо розрахунків економічно
обгрунтованих планованих витрат з технічного
обслуговування ліфтів

37. Висновок щодо розрахунків економічно обгрунтованих
планованих витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням ліфтів,
надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її
територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки.".

3. Доповнити Порядок формування тарифів на виробництво,
транспортування, постачання теплової енергії та послуги з
централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955
( 955-2006-п ) (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28,
ст. 2019), розділом IV такого змісту:

"IV. Надання висновку щодо розрахунків економічно
обгрунтованих планованих витрат, пов'язаних з виробництвом,
транспортуванням, постачанням теплової енергії та наданням
послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води

81. Висновок щодо розрахунків економічно обгрунтованих
планованих витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням,
постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого
опалення і постачання гарячої води, надається Державною інспекцією
з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку,
встановленому Мінекономіки.".

4. Доповнити Порядок формування тарифів на послуги з
централізованого водопостачання та водовідведення, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. N 959
( 959-2006-п ) (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28,
ст. 2021), розділом IV такого змісту:

"IV. Надання висновків щодо розрахунків економічно
обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням
послуг з централізованого водопостачання та водовідведення

42. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих
планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого
водопостачання та водовідведення, надається Державною інспекцією з
контролю за цінами або її територіальними органами в порядку,
встановленому Мінекономіки.".


МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
07.03.2007 N 67
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 березня 2007 р.
за N 222/13489

Про затвердження Порядку надання висновків ...

ПОРЯДОК
надання висновків щодо розрахунків економічно
обґрунтованих планових витрат на послуги
з централізованого водопостачання
та водовідведення, виробництва, транспортування,
постачання теплової енергії, послуги
з централізованого опалення і постачання гарячої
води, послуги з вивезення побутових відходів,
а також технічного обслуговування ліфтів

3. Звернення виконавців/виробників до вповноваженого органу
щодо перегляду тарифів подається за наявності висновків Державної
інспекції з контролю за цінами або територіального органу
Державної інспекції з контролю за цінами щодо розрахунків
економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво
житлово-комунальних послуг.

4. Для надання висновків щодо розрахунків економічно
обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних
послуг виконавці/виробники подають до Державної інспекції з
контролю за цінами або територіального органу Державної інспекції
з контролю за цінами письмове звернення та документи за таким
переліком:
лист щодо обґрунтування необхідності зміни тарифів разом з
економічним аналізом фактичних витрат на житлово-комунальні
послуги;
річний план виробництва житлово-комунальних послуг на
підставі фактичного та прогнозованого обсягу надання послуг з
урахуванням техніко-економічних факторів;
стандарти, нормативи, норми, технологічні регламенти щодо
виробництва житлово-комунальних послуг;
розрахунок планових витрат з операційної діяльності
виробництва житлово-комунальних послуг з техніко-економічним
обґрунтуванням статей витрат;
розрахунок планових адміністративних витрат, витрат на збут
та інших операційних витрат з техніко-економічним обґрунтуванням
статей витрат;
розрахунок планових фінансових витрат, пов'язаних з основною
діяльністю;
копії договорів із організаціями, підприємствами, іншими
суб'єктами господарювання, укладених для забезпечення основної
діяльності;
розрахунок витрат, пов'язаних із сплатою податку на прибуток.
Документи, що подаються Державній інспекції з контролю за
цінами або територіальним органам Державної інспекції з контролю
за цінами, повинні бути підписані керівником суб'єкта
господарювання та завірені в установленому законодавством порядку.


Создан 08 янв 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації