ЗАПЕРЕЧЕННЯ проти висновків Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС у м. Києві

 
 

ЗАПЕРЕЧЕННЯ проти висновків Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС у м. Києві

Ознайомившись з матеріалами Дослідження спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС у місті Києві від 05.02.2008 р. № 25ат, які додані до справи про адміністративне порушення № 3-4227, заявляю про свою незгоду.



До Святошинського районного суду
вул.Якуба Коласа, 27-а, м. Київ, 01032
Суддя – Пізняхівський Ф.М.
Справа про адмінпорушення № 3-4227
Іванов Віктор Сергійович,
вул. Якуба Коласа, 6, кв. 381, м. Київ, 03146, тел. 274-23-10

09 червня 2008 р.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
проти висновків спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру
ГУ МВС у місті Києві

Ознайомившись з матеріалами Дослідження спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС у місті Києві від 05.02.2008 р. № 25-ат, які додані до справи про адміністративне порушення № 3-4227, що знаходиться у провадженні Святошинського районного суду м. Києва, заявляю про свою незгоду з висновками спеціаліста щодо обставин та механізму ДТП, що сталася 31.10.2007 р. за участю транспортних засобів «Шкода-Фабіа» ДНЗ АА 0253 Сі під керуванням водія Білошицького С.П. та «Фольксваген-Бора» ДНЗ АА 6926 ВВ під керуванням водія Іванова В.С.
Заперечую проти висновків зазначеного Дослідження з наступних підстав.
На вирішення експерта (спеціаліста) були поставлені питання :
1. Чи спроможні з технічної точки зору покази водіїв щодо механізму виникнення ДТП?
На думку експерта, відповісти на поставлене питання неможливо, оскільки спеціалісту не вказано, в якій саме частині механізму ДПП необхідно перевірити технічну спроможність показів водіїв – учасників ДТП.
2. Як повинен був діяти водій Білошицький С.П. згідно технічних вимог ПДР?
Експерт вважає, що водій Білошицький повинен був керуватися вимогами п. 1.3 ПДР, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
3. Як повинен був діяти водій Іванов В.С. згідно технічних вимог ПДР?
Експерт робить висновок, що водій Іванов В.С. повинен був керуватися вимогами пункту 10.2 ПДР: «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з’їжджаючи з дороги – велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає».
4. Чи мав технічну можливість водій Білошицький С.П. уникнути зіткнення?
Експерт ухилився від конкретної відповіді на поставлене питання, посилаючись на те, згідно з направленням про призначення автотехнічного дослідження в момент виникнення небезпеки водію Білошицькому С.П. відстань між автомобілями учасників ДТП становила 1,5 метра. З іншого боку, експерт зазначив, що момент виникнення небезпеки водію Білошицькому С.П., вказаний у вихідних даних, є неспроможним, оскільки водій Білошицький С.П. об’єктивно міг виявити автомобіль водія Іванова В.С. в момент виїзду останнього з прилеглої території на головну дорогу, тобто на відстані більшій, ніж 1,5 метра.
5. Чи мав технічну можливість водій Іванов В.С. уникнути зіткнення?
У відповідь експерт посилається на п. 10.2 ПДР, викладений вище, стосовно обов’язків водія, що виїжджає на дорогу з житлової зони. Але при цьому не дає конкретної відповіді на запитання.
6. Чи є невідповідність вимогам ПДР в даній дорожній обстановці в діях водія Білошицького С.П. ?
Експерт ухилився від конкретної відповіді на поставлене запитання, посилаючись на неможливість відповісти на попереднє запитання № 4, а також на п. 12.3 ПДР, викладений вище.
7. Чи є невідповідність вимогам ПДР в даній дорожній обстановці в діях водія Іванова В.С.?
Експерт вбачає в діях водія Іванова В.С. невідповідності вимогам п. 10.2 ПДР, які викладені вище.

З цього переліку поставлених запитань та отриманих від експерта відповідей вбачається упередженість експерта щодо обставин ДТП та його намагання вигородити учасника ДТП Білошицького С.П., який насправді порушив цілу низку вимог ПДР, а саме:
«1.4. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
10.4. Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній
частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де
організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному
напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.
10.5. Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на
смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з
перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.
11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на
призначений для зустрічного руху бік дороги.
12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного
засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
13.3. Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу,
щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
13.4. Якщо зустрічний роз'їзд затруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Крутий спуск" (див. додаток 1) ( 306а-2001-п ), за наявності
перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.
16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх
подальшого руху.
18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода
чи небезпека. »

Обґрунтовуючи наявність порушень ПДР з боку водія Білошицького С.П., слід зауважити, що при викладенні вихідних даних експерт навмисно, або з недбалості, не зазначив важливі характеристик проїзних частин вулиць Якуба Коласа та Академіка Кіпріанова, поблизу перетину яких сталося ДТП.
Як видно з наявних у матеріалах справи «Фотоілюстрацій дорожньої обстановки поблизу перетину вулиць Акад. Кіпріанова та Я. Коласа», перед виїздом з вул. Академіка Кіпріанова на вул. Якуба Коласа встановлені згідно з п. 33 Додатком 1 до ПДР дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу» та 5.35.1 «Пішохідний перехід», якими повинен був керуватися водій Білошицький С.С., а також горизонтальна розмітка «зебра» 1.14.1 (п. 34, Додаток 2 до ПДР). Однак, ці очевидні обставини по суті безпідставно заперечуються у розділі «Вихідні дані» зазначеного «Дослідження», оскільки абзац 2 аркушу 2 цього документу містить наступну інформацію: «Проїзна частина вулиці Кіпріанова» призначена для двохстороннього руху, (згідно додаткової схеми від 10.01.2008 року), загальною шириною 9,0 м, дорожня розмітка відсутня». Тобто безпідставно не згадується горизонтальна розмітка пішохідного переходу при виїзді з вулиці Акад. Кіпріанова на вул. Я. Коласа. Не вказана також наявність дорожніх знаків «Дати дорогу», «Пішохідний перехід».
Крім того, не зазначено (останній абзац аркушу 1 та продовження на аркуші 2), що вул. Якуба Коласа є головною (знак 2.3 Додатку 1 до ПДР, фото 1 ілюстрацій дорожньої обстановки), а вул. Акад. Кіпріанова – другорядною по відношенню до неї (знак 2.1 «Дати дорогу»).
Не звернувши увагу на ці обставини, експерт у відповіді на Питання 2 не зазначив, що у даній дорожній обстановці водій Білошицький С.П. на траєкторії свого руху по вул. Акад. Кіпріанова з виїздом на вул. Я. Коласа для здійснення лівого повороту на останню, мав наступні обмеження: два позначені та розмічені пішохідні переходи, а також головну дорогу – вул. Я. Коласа, на яку він виїжджав з другорядної дороги – вул. Акад. Кіпріанова. Як наслідок, відповідаючи на поставлене питання 2, сумлінний експерт повинен зазначити, що водій Білошицький С.П. повинен був керуватися вимогами п.п. 16.2, 16.11, 18.1 ПДР, а саме:
«16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. »
Повертаючись до питання 1, слід зауважити, що експерт безпідставно ухилився від прямої відповіді на нього, хоч матеріали справи дозволяють її надати. У поясненнях від 31.10.2007 р. водіїв Іванова В.С. та Білошицького С.П., відібраних мол. лейтенантом Фурманом О.В., містяться покази водіїв щодо механізму виникнення ДТП. Дивно, що експерт не зрозумів, «в якій саме частині механізму ДПП необхідно перевірити технічну спроможність показів водіїв – учасників ДТП». Але якщо й справді не зрозумів, то йому слід було також дослідити протокол Серія ВА № 104666 від 31.10.2007 р. про адміністративне правопорушення, складений інспектором відділу по оформленню ДТП ДІМ лейтенантом Сухенком О.М. та додану до нього схему ДТП. На останній позначені місця зіткнення 1, 2 зі слів відповідно водія 1 – Білошицького С.П. та водія 2 – Іванова В.С. Водій 2 зазначив, що у момент зіткнення права передня частина його автомобіля знаходилася на рівні лінії горизонтальної розмітки, що розділяє зустрічні напрямки двостороннього руху транспорту по вул. Я. Коласа, справа від пішохідного переходу на відстані від нього 1,2 м. Це знаходить підтвердження на фотознімку, виконаному безпосередньо після ДТП. Зіткнення сталося в районі правого боку бампера, внаслідок чого був відірваний ДНЗ та частково, з правого боку, щиток для встановлення ДНЗ.
Однак водій 1 посвідчив, що місце зіткнення знаходилось на 2,1 м правіше, у напрямку до вул. Гната Юри, і на відстані (6,3 – 5,2) = 1,1 м від осьової роздільної лінії. Однак, у останньому випадку неможливо пояснити, чому після зіткнення автомобіль водія 1 опинився на відстані 10 м на смузі зустрічного руху по вул. Я. Коласа, на відстані 10 м від вказаного ним місця зіткнення та ще й під кутом біля 30 градусів до осьової лінії, що зафіксовано на схемі ДТП. Як видно з фотознімку, виконаного на 1 хвилину пізніше, пошкоджений. Зі слів водія 1 у його поясненні від 31.10.2007 р., він намагався об’їхати автомобіль водія 2, повернувши різко вліво. Проте це не підтверджується характером пошкоджень правосторонніх дверей та заднього правого крила кузова автомобіля водія 1. Як видно з доданого фотознімку, глибина вм’ятини від передніх правих дверей до кінця заднього правого крила кузова нерівно мірно зменшувалася, що свідчить про те, водій не намагався уникнути зіткнення шляхом маневрування вліво. Фактично, він перетинав траєкторію руху автомобіля водія 2 уздовж осьової лінії, а зіткнення відбувалося по дотичній уздовж кузова його автомобіля, і лише, коли розпочалося пошкодження задніх правих дверей, траєкторія руху його автомобіля почала відхилятися вліво.
Таким чином, можна зробити висновок, що безпосередньо перед зіткненням автомобіль водія 1 опинився на смузі зустрічного руху, і напрямок його руху почав змінюватися лише після зіткнення. Проїхавши ще 10 метрів уздовж смуги зустрічного руху, автомобіль водія 2 опинився на осьовій лінії, причому заднє праве колесо безпосередньо на осьовій, а переднє праве – правіше від осьової лінії.

Саме до такого висновку повинен був дійти експерт.

А потім, експерт повинен був дослідити спроможність показів водія 1, який з його пояснень перед зіткненням рухався зі швидкістю приблизно 30-35 км/год. Зважаючи на криволінійну траєкторію руху (виїзд з вул. Акад. Кіпріанова з лівим поворотом на вул. Я. Коласа, нерівнозначність цих вулиць, остання з яких є головною, наявність двох розмічених «зеброю» пішохідних переходів, один з котрих знаходився на початку траєкторії, а другий – її кінці), експерт повинен був зробити висновок про порушення водієм 1 вимог п.п. 10.5, 11.4, 18.1 ПДР, а саме: «10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. 10.5. Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку. 11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»
Таким чином, за даних обставин водій 1 (Білошицький С.П.) не мав права рухатися з такою великою швидкістю, оскільки не міг при цьому об’єктивно оцінити дорожню обстановку. Перетинаючи на протязі приблизно 4 секунд перший пішохідний перехід, дві смуги зустрічного руху по головній вулиці з лівим поворотом, потім другий пішохідний перехід, він повинен був контролювати обстановку на обох переходах, зважати на можливі перепони зліва та справа від траєкторії свого руху та попереду, повинен був зменшити швидкість руху аж до повної зупинки перед можливими перепонами. Його пояснення стосовно того, що автомобіль водія 2 опинився перед ним зненацька, і він його зауважив лише на відстані 1,5 м до місця зіткнення, є явно неспроможними, оскільки ширина розміченого «зеброю» пішохідного переходу згідно зі схемою ДТП становила 4 м, а відстань до лівого переднього крила кузова автомобіля 2 від пішохідного переходу дорівнювала 1,2 м. Тобто, наближаючись до пішохідного переходу, водій 1 повинен був зауважити автомобіль водія 2, який саме у цей час рухався з набагато меншою швидкістю, перетнувши дві смуги дороги по вул. Я. Коласа та наближаючись до осьової лінії та пішохідного переходу для виїзду з лівим поворотом по цій вулиці.
Зазначені обставини чітко зафіксовані у анімаційній схемі ДТП, яка виконана з пояснень водія Іванова В.С. і додана до матеріалів справи. Але й на ці пояснення експерт не звернув уваги, анімаційну схему не досліджував, а тому дійшов до хибного висновку, нібито саме Іванов В.С. є винною особою у скоєнні ДТП.
Відповідаючи на запитання № 3, експерт обмежився посиланням на п. 10.2 ПДР, але не спромігся зазначити, чи дотримався вимог ПДР водій Іванов В.С., а якщо ні, то яку саме вимогу він порушив.
Що стосується відповіді на запитання № 4, то і в даному випадку експерт виходив з хибних міркувань стосовно того, що небезпека зіткнення для водія Білошицького С.П. виникла на відстані лише на відстані 1,5 м між автомобілями. Як зазначено вище, експерт не врахував, як мінімум, ширини пішохідного переходу, яка становить 4 м, плюс додаткові 1,2 м від пішохідного переходу до автомобіля водія Іванова В.С. Якби експерт врахував зазначені дані, то відповідь на поставлене йому запитання була б однозначною: так, віодій Білошицький С.П. мав технічну можливість уникнути зіткнення, причому для цього йому належало застосувати гальмування аж до повної зупинки перед перепоною. Однак, слідів гальмування автомобіля Білошицького С.П., який рухався з досить великою швидкістю, на дорожньому полотні не було.
Відповідаючи на запитання № 5, експерт знову посилається на п. 10.2 ПДР, але не зазначив, яких саме вимог ПДР водій Іванов В.С. не дотримався, і не дав чіткої відповіді на поставлене запитання по суті. Насправді, екстрене гальмування автомобіля водія Іванова В.С. у даному випадку було неможливо застосувати саме з огляду на те, що автомобіль водія Білошицького С.П. зненацька прослизнув перед бампером автомобіля Іванова В.С., причому останній рухався справа паралельно пішохідному переходу на відстані 1,2 м від нього, та ще під прикриттям пішоходів, які там знаходилися. Отже, у водія Іванова В.С. не було підстав очікувати, що автомобіль Білошицького С.П. опиниться зліва від траєкторії руху автомобіля Іванова В.С. Останній повинен був зважати на можливі перепони справа, у відповідності до вимог п. 10.2 ПДР, але ніяк не зліва, на зустрічній смузі руху для водія Білошицького С.П., та ще й з боку пішохідного переходу.
Що стосується відповіді на запитання № 6, експерт безпідставно ухилився від очевидного висновку: так, водій Білошицький С.П. мав технічну можливість уникнути зіткнення, для чого йому слід було керуватися вимогами п. 10.1, 10.4, 10.5 ПДР, та не перевищувати швидкість руху у даній дорожній ситуації, перед пішохідним переходом знизити швидкість, або зупинитися при наявності перешкоди для продовження руху по відповідній смузі дорожнього полотна.
Нарешті, у відповіді на запитання № 7 експерт безпідставно звинуватив водія Іванова В.С. у невідповідності його дій вимогам п. 10.2 ПДР, але не пояснив, у чому полягає ця невідповідність.

З урахуванням викладеного вище, прошу при судовому розгляді протоколу від 30.10.2007 р. про адміністративно-правове порушення з боку водія Іванова В.С. дослідити наявні матеріали справи та постановити ухвалу про відсутність у діях Іванова В.С. порушень вимог ПДР України.


Заявник Іванов В.С.

Заперечення підготував "ГРО-ЗА".


Создан 07 июн 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації