АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА представників відповідача на рішення суду за позовом ТСББ "КОМФОРТ".

 
 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА представників відповідача на рішення суду за позовом ТСББ "КОМФОРТ".

Оскаржується заочне рішення від 24 жовтня 2007 р. Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-6014/07 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, під головуванням судді М.П. Коваля, який з 11 листопада 2007 р. втратив свої повноваження.



До судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва,
вул. Володимирська, 15, м. Київ, МСП-01601

Через
Шевченківський районний суд м. Києва,
вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-Б, м. Київ, 04053
Суддя – Коваль М.П. Справа № 2-6014/07

ПОЗИВАЧ:
Товариство співвласників багатоквартирного будинку "КОМФОРТ",
вул. Герцена, 17-25, 04050, м. Київ,
рахунок 26006035040270 в Шевченківській філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322089, ідентифікаційний код 26008186.

ВІДПОВІДАЧІ:
1. Іщенко Алла Петрівна, ІдН 2551412724,
вул. Герцена, 17-25, кв. 46, м. Київ, 04050,
інші засоби зв'язку відсутні.
2. Молчанова Дарія Юріївна, проживає там же.

Апелянти – представники відповідача:
1. Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18,
м. Київ, 03055, тел. 457-40-72,
http://gro-za.io.ua
2. Іщенко Юрій Анатолійович, вул. Герцена, 17-25, кв. 46, м. Київ, 04050, тел. 8-050-3042552.


22 листопада 2007 р.


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
представників відповідача на рішення суду

Оскаржується заочне рішення від 24 жовтня 2007 р. Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-6014/07 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, під головуванням судді М.П. Коваля, який з 11 листопада 2007 р. втратив свої повноваження.

Заява перегляд заочного рішення подана через канцелярію суду 12 листопада 2007 р.

Одночасно, 12 листопада 2007 р. також була подана заява про апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Відповідно до ст. 230 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом 15 днів з дня її надходження. Однак, судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення до цього часу не було призначене, оскільки судові повістки про виклик у суд не були надіслані ні заявнику – представнику відповідачки, ні самій відповідачці.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки для участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за сім днів до судового засідання.

На підставі викладеного вище, а також з урахуванням тієї обставини, що головуючий суддя, який ухвалив оскаржуване рішення, втратив свої повноваження, перспективи для розгляду заяви про перегляд заочного рішення в установлений законом строк (до 27 листопада 2007 р.) відсутні.

З іншого боку, частиною четвертою ст. 231 ЦПК України встановлено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Враховуючи викладене, представники відповідачки дійшли до висновку про доцільність звернення до Апеляційного суду зі скаргою на зазначене рішення, оскільки заява про перегляд заочного рішення судом першої інстанції по суті не розглядалася і ухвала по ній не прийнята. В той же час відповідачка вважає, що оскаржуваним заочним рішенням суттєво порушені її права, як споживача комунальних послуг, а тому зволікання з вирішенням суперечки з позивачем не відповідає її охоронюваних законом інтересам.

Як зазначено у заяві про перегляд заочного рішення від 12 листопада 2007 р., Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Коваля М.П. ухвалив 24 жовтня 2007 р. рішення у зазначеній справі при відсутності відповідачки та її представників, які належним чином не були повідомлення про судове засідання, призначене на 24.10.2007 р., тобто справа по суті була розглянута заочно.

Рішення було направлене поштовим відправленням, яке надійшло у поштове відділення 06.11.2007 р., наскільки можна про це судити по відмітці працівника пошти на зворотній стороні конверта.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії. Отже, передбачений законом термін подачі заяви до 17.11.2007 р. не перевищений, тобто вона подана своєчасно.

Обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, полягають у наступному. Згідно з журналом судового засідання від 22.10.2007 р., о 18:20:02 представники відповідачки Рева Л.М. та Іщенко Ю.А. підтримали заяву про відвід головуючого судді, представник позивача Павленко Н.Л. заперечила. Після цього о 18:20:42 суд видалився до нарадчої кімнати на невизначений термін. У якості нарадчої кімнати мав використовуватися робочий кабінет судді Коваля М.П., однак насправді всупереч вимогам ст. 24 ЦПК України суддя безпосередньо після видалення розпочав слухання іншої справи за межами нарадчої кімнати. Потім секретар судді виписав повістки учасникам процесу на 9 год. 30 хв. наступного дня 23.10.2007 р. для оголошення їм ухвали суду стосовно заявленого відводу.

Однак, ця дата та година-хвилина не були погоджені з представниками відповідачки, які не мали можливості прийти на продовження слухання справи у зв'язку з занятістю. Тим більше, що для проголошення ухвали присутність сторін не є обов'язковою. Представники позивачки Іщенко Ю.А., Рева Л.М. та Куля В.І. до оголошення заяви про відвід головуючого судді заперечували проти закінчення дослідження доказів у справі та переходу до дебатів, однак головуючий суддя не прийняв до уваги ці заперечення, які ґрунтувалися на відсутності в матеріалах справи документальних доказів, які ухвалою судді повинні бути надані позивачем, а також безпідставно звинуватив одного з представників у зриві судових дебатів.

Про дату і час продовження слухання справи, коли 24.10.2007 р. заочно було ухвалене оскаржуване рішення, ні відповідачка, ні її представники не були взагалі повідомлені, а тому були позбавлені права оголосити свої заперечення проти позову, прийняти участь у дослідженні доказів та в дебатах.

Крім того, як стало відомо, представник відповідачки Рева Л.М. 23.10.2007 р. після 10:00 год. подала через канцелярію суду цілу низку клопотань (№№ 1…20), які повинні були розглядатися у суді за участю сторін. Однак, цього не сталося.

Суттєвою обставиною, яка привела до порушення прав відповідачки на участь у вирішенні спору, є також ухилення позивача від виконання ухвали суду про надання доказів, у зв'язку з чим у клопотанні № 1 від 23.10.2007 р. представники відповідачки просили оголосити перерву і зобов'язати повторно відповідача надати докази. Раніше, 22.10.2007 р. представники відповідачки заперечували проти наміру судді перейти до дослідження доказів. Наслідки розгляду цього та решти 19 клопотань представникам позивачки невідомі.

Одночасно з зазначеним рішенням на адресу відповідачки надійшла ухвала того ж суду від 05 жовтня 2007 р. про відкриття провадження у справі № 2-11005/07 за позовом Іщенко Алли Петрівни до ТСББ "Комфорт" про усунення порушень прав споживача житлово-комунальних послуг. Про цю обставину, як підставу для зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, сторона відповідачки була позбавлена права заявити у судовому засіданні, яке відбулося без її участі. У позовній заяві міститься клопотання про об'єднання цієї справи в одне провадження зі справою № 2-6014/07, однак воно залишилося без розгляду.

Крім того, оскаржуване рішення ухвалене без дотримання інших норм процесуального права та з грубими порушеннями норм матеріального права, про що представники позивачки не мали можливості заявити у судовому засіданні, яке відбулося без їх участі. Так, попереднє судове засідання було проведено з порушенням вимог ст. 130 ЦПК України, зокрема викладених у ч. 6 зазначеної статті. Крім того, всупереч нормам ст. 156 ЦПК України, постановляючи ухвалу від 06 серпня 2007 р., суддя Коваль М.П. не зазначив у ній, які підготовчі дії ним проведені, очевидно тому, що нічого було зазначати. Зокрема, була порушена норма, передбачена частиною 6 (п. 2) ст. 130 ЦПК України, а саме, не вирішено питання про склад осіб, як і братимуть участь у справі. Так, позов був пред'явлений до особи з прізвищем Молчанова, якої в природі не існує. У подальшому суддя ухвалив відмовити у клопотанні про виключення зі складу учасників процесу іншої особи – Іщенко Дарії Юріївни, задовольнивши клопотання позивача вважати співвідповідачкою саме її. Однак, Іщенко Д.Ю. не була повідомлена про час і дату слухання справи. Справа, яка стосується її прав, вирішена без її участі, її особа не встановлювалася. У преамбулі рішення від 24.11.2007 р. зазначена у якості особи, до якої пред'явлений позов, Молчанова Д.Ю., а у мотивувальній частині – Іщенко Д.Ю.

Перелічені вище факти порушення процесуального права, на думку апелянтів, є достатньою підставою для звернення до Апеляційного суду з проханням скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд у відповідності до ст. 311 ЦПК України.

Так, частиною першою ст. 311 цього Кодексу встановлено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо зокрема справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання. Ні позивачка, ні її представники у даному випадку не були належним чином повідомлені, а зауваження апелянта, зазначене у розписці про повідомлення секретарем дати продовження слухання справи о 9 год. 30 хв. 23 жовтня 2007 р., щодо неможливості явки у судове засідання з огляду на зайнятість у судовому засіданні Печерського районного суду, призначеного раніше на цю ж дату, і на ту ж годину-хвилину, головуючий суддя проігнорував.

Крім того, протокольною ухвалою судді від 22.10.2007 р. (журнал судового засідання, запис від 18:10:43 до 18:13:35) було відмовлено у клопотанні визнати Іщенко Д.Ю. неналежним відповідачем у справі, хоч вона не мала повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття (ст. 33 ЦК України) та не мала цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК України). ЦК України (ст. 33) встановлює підстави для цивільної відповідальності неповнолітньої особи, а саме: за порушення договору, укладеною нею самостійно відповідно до закону, а також за порушення договору, укладеного за згодою батьків. Однак, у даному випадку неповнолітня особа, притягнута у якості відповідача, не укладала ніякого договору відповідно до закону, а значить і не порушувала ніякого договору. Інші підстави для відповідальності неповнолітньої особи передбачені у ст. 1179 цього Кодексу, а саме – завдану нею шкоду самостійно. Однак, у даному випадку неповнолітня особа ніякої шкоди позивачеві не завдавала. І взагалі у будь-якому випадку неповнолітня особа не може бути учасником цивільного процесу, однак суддя Коваль М.П. відповідні клопотання представників відповідачки Іщенко А.П. систематично і безпідставно відхиляв.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Саме ці підстави встановлені частиною першою ст. 309 ЦПК України.

Докази про порушення норм матеріального права:

Частиною 2 ст. 308 ЦПК України встановлено, що норми матеріального права вважаються порушеними, якщо зокрема не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Зокрема, суд при розгляді справи та ухваленні рішення суд не застосував Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який є визначальним у правовідносинах між споживачами та виконавцями відповідних послуг. Предмет регулювання цього Закону визначений у ст. 3, а саме: правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Стаття 19 Закону встановлює, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, причому особливими учасниками відносин у цій сфері є балансоутримувач та управитель.

Визначення терміну "балансоутримувач будинку" дано в ст. 1 Закону: "Балансоутримувач будинку … – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно". У мотивувальній частині рішення зазначається, що 14.12.2006 р. Холдингова компанія "Київміськбуд" передала зі свого балансу на баланс позивача житловий комплекс за адресою м. Київ, вул. Герцена, 17-25, про що був складений акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини на баланс.

Отже, балансоутримувачем будинку до цієї дати залишався "Київміськбуд", відносини у сфері житлово-комунальних послуг повинні здійснюватися саме з цією юридичною особою, причому виключно на договірних засадах, а не з ТСББ "Комфорт", позовні вимоги якого слід визнати безпідставними. Оскільки колишній балансоутримувач мав виконувати також обов'язки виконавця послуг (ст. ст. 21, 29 Закону), то він зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Прикінцевими положеннями до Закону (ч. 2) на Кабінет Міністрів України покладений обов'язок розробити типові договори, передбачені цим Законом. Постановами Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560 та від 21.07.2005 р. № 630 відповідні Типові договори затверджені.

Однак, ні попередній балансоутримувач, ні його наступник – позивач у даній справі, не виконали свої обов'язки, передбачені ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та зазначеними вище постановами уряду. Постанови Кабінету Міністрів України відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України є актами цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Сторони в договорі відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, зокрема, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, обов'язкового для сторін, має відповідати цьому акту, а особливості укладення такого договору встановлюються актами цивільного законодавства. Істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем/виробником та споживачами встановлені у ст. 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку визначені у ст. 29 цього Закону, а саме: договір укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг іншим виконавцем.

Однак, ні попередній балансоутримувач, ні його наступник не виконали ці вимоги законодавства, а суд не застосував зазначені вище закони, які у даних правовідносинах підлягали застосуванню. Внаслідок цього суд ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.

Докази про невідповідність висновків суду обставинам справи:

У мотивувальні частині рішення суду викладені висновки, які не відповідають обставинам справи. А саме, зазначено, що відповідач відмовилася укласти договір з позивачем про надання житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкових територій. Однак, це спростовується листом позивача на адресу відповідачки від 22 червня 2007 р. (вих. № 70). У цьому листі визнається, що ТСББ "Комфорт" запропонувало Іщенко Аллі Петрівні укласти договір, який не відповідає Типовому. У відповідь Іщенко А.П. направила на адресу Товариства протокол розбіжностей, у якому зазначила, що запропонований договір суперечить постановам КМУ №№ 560 та 630. Зокрема, тарифи на послуги, які відносяться згідно з визначенням ст. 14 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" до другої групи, затверджуються органами місцевого самоврядування. І лише для третьої групи ціни/тарифи визначаються виключно за домовленістю сторін.

Оскільки запропонований договір не відповідав ні по формі, ні по змісту Типовим договорам, затвердженим постановам КМУ №№ 560 та 630, відповідачка скористалася своїм правом, передбаченим у ст. ст. 638, 646, 648 ЦК України. А саме, запропонувала позивачу укласти договір на інших умовах, ніж було запропоновано, у формі протоколу розбіжностей, з посиланням на невідповідність змісту договору правовим актам вищого органу державної виконавчої влади, тобто Кабінету Міністрів України. Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію. Це знаходить законодавче підтвердження у ст. 648 ЦК України, а саме – зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, обов'язкового для сторін, має відповідати цьому акту. А далі, відповідно до ст. 649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, вирішуються судом. Однак позивач не звернувся до суду для вирішення переддоговірних спорів у відповідності з нормою права, передбаченою у ст. 649 цього Кодексу, а суддя, ухвалюючи рішення, не застосував перелічені норми права, внаслідок чого зробив хибні висновки, які не відповідають обставинам справи.

Зокрема, суд не з'ясував, чи визначені у встановленому законом порядку межі прибудинкової території, яка відноситься до будинку, чи сформований тариф на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р., чи затверджений таким чином сформований тариф органом місцевого самоврядування, чи затверджений перелік послуг по утриманню будинку, які надаються його мешканцям, чи використовується при будинкова територія виключно з призначенням.

Зазначені обставини можна було встановити шляхом сумісного з первісним зустрічного позову, який безпідставно був відхилений головуючим суддею. Оскільки зустрічний позов не був розглянутий, важливі обставини справи залишилися за межами судового розгляду.

У відповідності до ст. 123 ЦПК України відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Пред'являючи зустрічний позов до ТСББ "Комфорт", Іщенко А.П. та її представник вважали, що вимоги зустрічного позову можуть виключити задоволення первісного позову, а тому спільний розгляд обох позовів був би доцільним. Оскільки суддя відмовив у розгляді зустрічного позову, його зміст доводиться до відома Апеляційного суду.

Зміст вимог по зустрічному позову:

1. Визнати безпідставними вимоги ТСББ "Комфорт" до Молчанової Дарії Юріївни щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги солідарно з Іщенко Аллою Петрівною, оскільки Молчанова Д.Ю. відповідно до ст.ст. 32, 34 ЦК України не має повної цивільної дієздатності, а відповідно до ст. 29 ЦПК України не має також цивільної процесуальної дієздатності.
2. Визнати неправомочними загальні збори ТСББ "Комфорт", проведені 17 лютого 2007 р. при відсутності кворуму.
3. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТСББ "Комфорт" від 17 лютого 2007 р. (Протокол № 1) про підтвердження тарифів (платежів), застосованих у 2005 році.
4. Визнати неправомочними загальні повторні позачергові збори ТСББ "Комфорт", проведені 08 червня 2005 р. при відсутності кворуму.
5. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТСББ "Комфорт" від 08 червня 2005 р. (Протокол № 3) про встановлення тарифів (платежів) на житлово-комунальні послуги.
6. Визнати неправомочними загальні збори ТСББ "Комфорт", проведені 25 лютого 2006 р. при відсутності кворуму.
7. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТСББ "Комфорт" від 25 лютого 2006 р. (Протокол № 1) про встановлення тарифів (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території.
8. Визнати відсутність повноважень ТСББ "Комфорт" на утримання будинку за адресою вул. Герцена, 17-25 у м. Києві.
9. Визнати відсутність повноважень ТСББ "Комфорт" на діяльність у якості виконавця житлово-комунальних послуг мешканцям будинку за адресою вул. Герцена, 17-25 у м. Києві.
10. Визнати недійсними рахунки на сплату комунальних послуг, пред'явлені Іщенко Аллі Петрівні та Молчановій Дарії Юріївні товариством "Комфорт" за період з січня 2005 р. по червень 2007 р. та розрахунок заборгованості власників квартири № 46 будинку за адресою вул. Герцена, 17-25 у м. Києві за цей же період.
11. Визнати недійсними Довідки про нарахування за теплову енергію по договору 1110120 товариству "Комфорт" структурним відокремленим підрозділом "Енергозбут "Київенерго" за період з січня 2005 р. по червень 2007 р., як підставу для стягнення коштів за опалення з мешканців будинку.
12. Стягнути з ТСББ "Комфорт" на користь Іщенко Алли Петрівни 2500 грн. майнової шкоди, завданої головою правління ТСББ "Комфорт" та підлеглим йому сантехніком внаслідок несанкціонованого втручання в систему централізованого теплопостачання квартири та вилучення засобу обліку теплової енергії.
13. Стягнути з ТСББ "Комфорт" на користь Іщенко Алли Петрівни 5000 грн. моральної шкоди, завданої неправомірними діями голови правління ТСББ "Комфорт" по відношенню до позивачки та членів її сім'ї.

Виклад обставин, яким обґрунтовувалися позовні вимоги зустрічного позову, та наявні докази:

1. Щодо позовної вимоги 1 – обставини очевидні. На дату пред'явлення первісного позову Молчанова Дарія Юріївна не досягла повноліття. Крім того, вона змінила прізвище на Іщенко. Зазначені обставини підтверджуються документами, які будуть надані під час судового засідання для огляду.

2. Щодо позовної вимоги 2 – визнання неправомочності загальних зборів ТСББ "Комфорт", проведених 17 лютого 2007 р. у відсутності кворуму. Відповідно до частини 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2006 року у справі № 2-616/06 за позовом Кучеренко Олени Анатоліївни до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Комфорт" встановлено, що станом на 12.02.2005 року Товариство нараховує 168 членів Товариства, а тому збори є чинними, якщо на них присутні щонайменше 85 членів Товариства. У протоколі № 1 від 17.02.2007 р., витяг з якого доданий до первісної позовної заяви ТСББ "Комфорт" зазначено, що на зборах зареєстровано членів ТСББ "Комфорт" – 73. Отже, у зв'язку з відсутністю кворуму вони, як і ті, що раніше визнані судовим рішенням недійсними, є також неправомочними.

3. Щодо позовної вимоги 3 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТСББ "Комфорт" від 17 лютого 2007 р. (Протокол № 1) про підтвердження тарифів (платежів), застосованих у 2005 році – вона обґрунтовується неправомочністю зборів приймати будь-які рішення у відсутності кворуму. Ця обставина також підтверджується п. 9.5 Статуту ТСББ "Комфорт", в якому зазначається, що загальні збори є чинними, якщо на них присутні члени Товариства, які складають більше, ніж 50 відсотків голосів.

4. Позовна вимога 4 про визнання неправомочності загальних повторних позачергових зборів ТСББ "Комфорт", проведених 08 червня 2005 р. у відсутності кворуму, обґрунтовується аналогічно до вимоги 2, оскільки відповідно до витягу з протоколу № 3 цих зборів, доданого до первісної позовної заяви, присутніми були лише 55 чол., з них кількість членів Товариства взагалі не визначена і жодним документом не підтверджена.

5. Щодо позовної вимоги 5 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТСББ "Комфорт" від 08 червня 2005 р. (Протокол № 3) про встановлення тарифів (платежів) на житлово-комунальні послуги – підстави для неї залишаються такими, як і для вимоги 3.

6. Щодо позовної вимоги 6 про визнання неправомочними загальних зборів ТСББ "Комфорт", проведених 25 лютого 2006 р. у відсутності кворуму – підстава для цього така ж сама, як і для позовної вимоги 2, оскільки відповідно до витягу з протоколу № 3 цих зборів, доданого до первісної позовної заяви, присутніми були лише 68 чол.

7. Щодо позовної вимоги 7 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТСББ "Комфорт" від 25 лютого 2006 р. (Протокол № 1) про встановлення тарифів (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території – підстава для цього така ж, як і для позовної вимоги 3.

8. Позовна вимога 8 ґрунтується на відсутності законодавчих підстав, за якими ТСББ "Комфорт" перебирає на себе повноваження балансоутримувача або управителя будинку. Згідно з визначенням термінів, наведеним у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, виконує інші функції, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, а також уклала договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами. Проте ТСББ "Комфорт" не є власником будинку, не має договору з власником про утримання на балансі відповідного майна, договорів з кінцевими споживачами не укладало. На даний час будинок вул. Герцена, 17-25 залишається на балансі Холдингової компанії "Київміськбуд", яка при спорудженні зазначеного будинку виконувала функції замовника та генпідрядника. Двосторонній акт про передачу зазначеного будинку з балансу Холдингової компанії "Київміськбуд" на баланс ТСББ "Комфорт" не оформлений згідно з законодавством до цього часу. Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1521. Цей Порядок регулює процедуру передачі житлового комплексу або його частини на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку з балансу колишнього балансоутримувача. Питання про прийняття житлового комплексу на баланс ТСББ "Комфорт" не вирішувалося на загальних зборах, а без дотримання цієї вимоги п. 2 зазначеного Порядку відповідне рішення не може бути прийняте іншим способом. Згідно з п. 3 Порядку у разі прийняття відповідного рішення для приймання-передачі житлового комплексу або його частини утворюється комісія. У даному випадку така комісія не утворювалася. Відповідно до п. 5 Порядку передача з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, план зовнішніх мереж тощо). Відповідно до п. 7 Порядку датою передачі житлового комплексу або його частини є дата підписання акта приймання-передачі згідно з Додатком до Порядку. Однак ТСББ "Комфорт" не має у своєму розпорядженні ні відповідної технічної документації, ні акту приймання-передачі, а отже не наділене правами балансоутримувача.

9. Щодо позовної вимоги 9 про визнання відсутності повноважень ТСББ "Комфорт" на діяльність у якості виконавця по наданню житлово-комунальних послуг мешканцям будинку за адресою вул. Герцена, 17-25 у м. Києві – відповідно до ст. 19 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками (власник, споживач, виконавець, виробник) у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Не маючи повноважень балансоутримувача та/або управителя, ТСББ "Комфорт" не може претендувати на роль виконавця послуг, а також не може бути учасником договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, без чого не може вимагати від інших осіб сплачувати за послуги, які ним не надаються. До речі, частиною 1 п. 3 ст. 20 того ж Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а ст. 29 Закону покладає обов'язок балансоутримувача багатоквартирного будинку укладати договір на надання житлово-комунальних послуг з власником, орендарем квартири чи квартиронаймачем. Відсутність статусу балансоутримувача у ТСББ "Комфорт" не дозволяє йому виступати стороною договору, а тому товариство не може бути учасником відносин у цій сфері.

10. Стосовно позовної вимоги 10 слід зазначити, що голова правління ТСББ "Комфорт" самочинно перебрав на себе повноваження балансоутримувача та виконавця послуг, а тому його рахунки на сплату комунальних послуг, пред'явлені Іщенко Аллі Петрівні та Молчановій Дарії Юріївні товариством "Комфорт" за період з січня 2005 р. по червень 2007 р., а також розрахунок заборгованості власників квартири № 46 будинку за адресою вул. Герцена, 17-25 у м. Києві за цей же період, є юридично нікчемними документами, які не можуть бути визнані законними платіжними вимогами. Рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, пред'явлені мешканцям будинку, суперечать вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №560, якою затверджений Порядок формування тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Цей тариф ніким не сформований і не затверджений органом місцевого самоврядування, а тому нарахування зазначеної складової частини вартості житлово-комунальних послуг є безпідставним. Крім того, затверджений постановою Типовий договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій між балансоутримувачем та мешканцями не укладався, а перелік фактично наданих послуг не затверджувався у порядку, визначеному постановою. У відповідь на скарги мешканців будинку щодо розмірів квартирної плати та плати за комунальні послуги, які незаконно стягує ТСББ "Комфорт", листом від 13.05.2005 р. № 09050/3-539 на адресу мешканки будинку Кучеренко О.А. Головне управління з питань цінової політики Київської міської державної адміністрації повідомило, що застосування тарифів при наданні житлово-комунальних послуг, які перевищують встановлені розпорядженнями КМДА, являється порушенням державної дисципліни цін.

11. Що стосується Довідок про нарахування за теплову енергію по договору 1110120 товариству "Комфорт" структурним відокремленим підрозділом "Енергозбут "Київенерго" за період з січня 2005 р. по червень 2007 р., які додані до первісної позовної заяви, то їх недійсність ґрунтується на відсутності даних про врахування будинкових та квартирних лічильників теплової енергії. У порушення вимог п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. № 483, якою заборонено, починаючи з другого півріччя 1995 р., введення в дію житлових будинків без оснащення засобами обліку і приладами регулювання споживання води та теплової енергії, житловий будинок по Герцена, 17-25 не оснащений жодними приладами регулювання споживання теплової енергії, причому у холодні періоди року обігрів житлових приміщень недостатній, а при потепліннях під час опалювального сезону теплова енергія витрачається зайво. Крім того, оспорювані Довідки складені не на підставі показів лічильників теплової енергії, а непрозорим умовно-розрахунковим способом, внаслідок чого не можуть служити підставою для проведення розрахунків з мешканцями будинку. Слід також зазначити, що у будинку значна кількість жилих та нежилих приміщень належать юридичним особам (12 орендарів), доля яких у загальному споживанні теплової енергії належним чином не визначена, а у Довідках не зазначена.

12. Факт заподіяння матеріальної шкоди підтверджується Актом про крадіжку засобів обліку теплової енергії від 26 жовтня 2006 р., фотознімком місця раніше встановленого лічильника після його викрадення, заявою на ім'я начальника Шевченківського РУГУ МВС України від 26.10.06 р. № И86-07-67. Відновлення квартирного вузла обліку теплової енергії та трубопроводів теплопостачання за середньо-ринковими цінами у м. Києві потребує 2500 грн. грошових витрат, які належить стягнути з відповідача. Право власності на викрадений лічильник належить власникові квартири на підставі ст. 382 ЦК України. Майнова шкода, завдана майну фізичної особи, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, у порядку ч. 1 ст. 1172, ст. 1192 цього Кодексу.

13. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується винною особою на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України. Оскільки грошова оцінка моральної шкоди відповідно до законодавства не може бути визначена розрахунковим методом, розмір грошового відшкодування відповідно до ст. 23 ЦК України визначається судом залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала шкоду та інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. У даному випадку позивачка вважає розумною та справедливою сумою компенсації за неправомірні дії відповідача у розмірі 5000 грн., і просить суд погодитися з цією оцінкою.

Однак, як було зазначено вище, позовні вимоги зустрічного позову, а також обставини справи, що стосуються первісного позову, не були досліджені у повному обсязі, а тому виникають наслідки, передбачені у ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного вище
прошу:

1. Рішення Шевченківського районного суду від 24 жовтня 2007 р. у справі № 2-6014/07 за позовом ТСББ "Комфорт" до Іщенко Алли Петрівни, Молчанової Дарії Юріївни скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТСББ відхилити.

2. Оскільки правовідносини між учасниками цивільного процесу підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до ст. 22 цього Закону прошу звільнити відповідачку від сплати судових витрат та покласти їх на позивача.


Додатки:

1. Квитанції про сплату держмита та витрат на ІТЗ судового розгляду скарги.
2. Копія цієї скарги для відповідача.


Представник позивачки Куля В.І.

Представник позивачки Іщенко Ю.А.


Создан 02 июн 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації