Позовна заява до КП УЖГ з приводу порушень прав споживача комунальних послуг

 
 

Позовна заява до КП УЖГ з приводу порушень прав споживача комунальних послуг

ПОЗОВНА ЗАЯВА про усунення порушень прав споживача послуг з теплопостачання, відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди



До Солом’янського районного суду м. Києва
вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113

Суддя – Безименна Н.В.
Цивільна справа №2-1386-1/05.

Позивач: Дєнкова Ірина Вікторівна, вул. Смоленська, 5/1, кв. 22, м. Київ, 03057, тел. 456-46-48

Представник позивача: Куля Віктор Іванович, вул. Боткіна, 4, кв. 18, м. Київ, 03055, тел. 457-40-72

Відповідач: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва, вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186

Ціна позову 1758,80 грн.
Додатково – моральна шкода 1000 грн.


24 жовтня 2005 р.

Уточнена ПОЗОВНА ЗАЯВА
про усунення порушень прав споживача послуг з теплопостачання, відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди


1. Зміст уточнених позовних вимог

1.1. Зобов’язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом’янського району (КП УЖГ) м. Києва в особі його директора усунути порушення прав споживача комунальних послуг та повернути Дєнковій Ірині Вікторівні зайво сплачені кошти на суму 487 грн. 12 коп. за теплопостачання за розрахункові опалювальні періоди 2001-2002, 2002-2003, 2003-2004, 2004-2005 років шляхом погашення переплати за центральне опалення протягом 2005-2006 років на підставі наданих КП УЖГ повідомлень про проведення перерахунків відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 р. №1887, від 20.06.2002 р. №1245 та від 26.12.2002 р. №2306.
1.2. Зобов’язати КП УЖГ в особі його директора усунути порушення прав споживача комунальних послуг та забезпечити у квартирі Дєнкової Ірини Вікторівни за адресою вул. Смоленська, 5/1, кв. 22 цілодобово температурний режим гарячого водопостачання (ГВП) понад 50 градусів по Цельсію відповідно до частини 4 “Вимог щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення” (додаток до Правил надання послуг з централізованного опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630), для чого протягом 7 днів усунути дефекти внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання та скласти відповідний акт за участю Дєнкової І.В.
1.3. Визнати правомірною вимогу Дєнкової Ірини Вікторівни на зменшення оплати послуг з гарячого водопостачання після встановлення лічильників ГВП щомісяця з вересня 2003 р. по вересень 2005 р. на підставі Актів-претензій №№1-26 з приводу якості надання послуг з постачання гарячої води, загалом згідно з “Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників”, на суму 777,20 грн., та у подальшому – до усунення порушень температурного режиму надання послуг з ГВП.
1.4. Визнати правомірною вимогу Дєнкової Ірини Вікторівни на відшкодування оплати непотрібної їй зайво витраченої холодної води внаслідок неякісного ГВП з вересня 2003 р. по вересень 2005 р. станом на 01.10.2005 р. згідно з “Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників” у обсязі 175+79=254 куб.м, вартість якої складає 254х0,82=208,28 грн. Зобов’язати КП УЖГ в особі його директора відшкодувати Дєнковій Ірині Вікторівні зазначену суму шляхом погашення у рахунок наступних платежів за ГВП з жовтня 2005 р.
1.5. Зобов’язати КП УЖГ в особі його директора відшкодувати Дєнковій Ірині Вікторівні вартість встановлених лічильників ГВП та ХВП на суму 286 грн. 20 коп. шляхом погашення у рахунок наступних платежів за відповідні послуги з жовтня 2005 р. згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. №483 та від 27 листопада 1995 р. №947, а також Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 1 липня 1994 р. №65.
1.6. Визнати неправомірним систематичне ухилення директора КП УЖГ від обов’язку укладення договору з Дєнковою І.В. на надання комунальних послуг. Зобов’язати КП УЖГ в особі його директора усунути зазначене порушення прав споживача та укласти протягом семи днів з Дєнковою Іриною Вікторівною відповідно до вимог ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за формою та змістом Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.
1.7. Зобов’язати КП УЖГ в особі його директора протягом семи днів відшкодувати Дєнковій Ірині Вікторівні моральну шкоду у розмірі 1000 грн., завдану їй протиправними діями КП УЖГ, які полягають у систематичному порушенні прав споживача комунальних послуг на протязі тривалого часу, шляхом переказу грошових коштів у вказаному розмірі на банківський рахунок Дєнкової І.В. Для забезпечення цієї частини позовних вимог накласти арешт на банківські рахунки КП УЖГ на суму 1000 грн.

2. Виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, та наявні докази

Первинна позовна заява була подана до суду 18 березня 2005 р., однак до цього часу не була розглянута по суті у зв’язку з тривалим процесом забезпечення доказів до позову відділом державної виконавчої служби (ВДВС) Солом’янського районного управління юстиції (РУЮ) в м. Києві.

В процесі підготовки до судового розгляду були винесені дві ухвали про забезпечення доказів, у яких судом декілька разів потім усувалися недоліки, пов’язані з невідповідністю вимогам ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”. Нарешті були відкриті виконавчі провадження №320/15 від 04.05.2005 р. на підставі ухвали від 21.04.2005 р. №2-1386-1/05, та №529/15 від 29.08.2005 р. на підставі ухвали від 13.06.2005 р. №2-1386-1/05. Обидва виконавчі провадження ВДВС Солом’янського РУЮ до цього часу не закінчилися.

Крім того, 14 липня 2005 р. ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві відкрив виконавче провадження № 0786-8 про примусове виконання ухвали №2-1386 від 08.06.2005 р. про витребування у СВП “Енергозбут “Київенерго” ряду доказів по справі, а 06 липня 2005 р. відкрито виконавче провадження № 0696/19 на підставі тієї ж ухвали стосовно витребування в БТІ копії технічного паспорту житлового будинку по вул. Смоленській, 5/1. Зазначені виконавчі провадження ВДВС Шевченківського РУЮ також не закінчені.

Однак, на даний час основні докази, необхідні для судового розгляду, зібрані, і їх більша частина знаходиться в матеріалах справи. На підставі отриманих доказів виникла необхідність уточнення позовних вимог. Крім того, в процесі примусового витребування доказів та після судового розгляду інших справ відповідач частково задовольнив вимоги позивача. У зв’язку з набранням чинності з 01.09.2005 р. Цивільним процесуальним кодексом України (2004 р.) виникла необхідність внести зміни до позовної заяви, що стосуються посилань на статті ЦПК.

Обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги, та докази до позову викладені нижче в уточненій редакції.

2.1. Спірні правовідносини, які є предметом даного позову, регулюються Цивільним Кодексом України (ст. ст. 4, 6, 11-14, 15-16, 626-654, 901-907 та інші), Законом України “Про захист прав споживачів” (преамбула, ст. ст. 3, 4, 6, 10-1, 19, 24) – далі Законом-1, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” – далі Законом-2, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання” – далі Законом-3, “Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення” – далі Правилами-1, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. №1497, “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України” – далі Правилами-2, затвердженими наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65 з наступними змінами та доповненнями, розпорядженням КМДА від 20.06.2002 р. №1245. Інші розпорядження КМДА, які раніше застосовувалися, а саме, від 08.06.2001 р №1150, від 04.09.2003 р. №1641, від 02.08.99 р. №1261, визнані недійсними і не можуть застосовуватися при вирішенні спірних питань по даному позову. Слід зазначити, що 21 липня 2005 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №630, якою затвердив нові Правила надання послуг з централізованного опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Правила-3), а також Типовий договір на надання відповідних послуг.

2.2. Законом-2 (ст. 19) установлено, що відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у цій сфері є власник, споживач, виконавець, виробник, а особливими учасниками є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку передбачені у ст. 29 Закону-2. Договір на надання послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Істотні умови договору перелічені в п. 1 статті 26 Закону-2. Відповідно до частини першої п. 3 ст. 20 Закону-2, споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Розробка типових договорів частиною шостою п. 1 ст. 5 Закону-2 віднесена до повноважень центральних органів виконавчої влади. У прикінцевих положеннях до Закону-2 на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом розробити передбачені типові договори. Цей обов’язок урядом своєчасно не виконаний, але відповідно до роз’яснення, отриманого позивачкою від Міністерства юстиції України за № Д-1545-19 від 05.11.2004 р., у такому випадку час слід керуватися типовими договорами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 р. №1497, в частині, що не суперечить положенням Закону-2. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники, у відповідності до п. 1 ст. 16 Закону-2, мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Правилами-1 передбачено (преамбула, п. п. 8, 9, 36), що виконавці послуг – житлово-експлуатаційні та водо-, теплопостачальні, каналізаційні або інші підприємства і організації, які безпосередньо надають споживачеві комунальні послуги, зобов’язані укладати з населенням – споживачами послуг договори на вказані послуги згідно з Типовим договором (додатком №1 до цих Правил). Сторони не можуть відмовитися від укладення або продовження терміну дії договору, якщо він відповідає Правилам-1, за умови, що споживач не має наміру відмовитися від користування послугами. На даний час діють “Правила надання послуг з централізованного опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (Правила-3), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630, та Типовий договір на надання відповідних послуг, затверджений тією ж постановою.

2.3. Позивачка постійно мешкає та є співвласником приватизованої квартири №22 по вул. Смоленській, №5/1 в м. Києві (Свідоцтво про право власності на житло від 05.12.2001 р. – додаток №2). Будинок знаходиться на балансі КП УЖГ та обслуговується структурним підрозділом КП УЖГ – дільницею по експлуатації житла ДЕЖ-911, що підтверджується довідкою по формі №3. Якість послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання позивачку та її сусідів по будинку не влаштовує. Позивачка вважає, що платежі за теплопостачання та гаряче водопостачання, які щомісяця нараховувалися та продовжують нараховуватися споживачам будинку №5/1 по вул. Смоленській працівниками ДЕЖ-911, не відповідають вимогам щодо кількості та якості фактично наданих послуг, а тому відповідно до п.2 нині діючого розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 20.06.2002 р. №1245, підлягають щорічним перерахунками з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг. Проте ДЕЖ-911 такі перерахунки, як правило, не здійснює, а у поодиноких випадках враховує лише факти тимчасових перебоїв у наданні послуг. Також ДЕЖ-911 не здійснює належних заходів щодо отримання від виробника теплової енергії потрібних вихідних даних про відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та про фактичні обсяги подачі теплоносія на будинок. Отримувані ДЕЖ-911 від виробника табуляграми щомісячного постачання теплової енергії по будинках, або по групах будинків, не містять необхідних показників для перерахунків, тобто надаються ad hoc (лат.) для сприйняття їх на віру. Незважаючи на те, що умовами договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладених між постачальником – відокремленим підрозділом “Енергозбут Київенерго” та споживачем – КП УЖГ, передбачений обов’язок постачальника (п. 2.2.5) на вимогу споживача надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживання тощо, яка стосується предмету договору, ДЕЖ-911 жодного разу не скористалася своїм правом, що привело до систематичного, масового порушення прав споживачів на повернення їм зайво сплачених коштів за теплопостачання. І тільки за вимогою суду (ухвали від 21.04.2005 р. та від 13.06.2005 р.) під час виконавчого провадження про забезпечення доказів до цього позову відповідач надав інформацію про проведення перерахунків та 12.10.2005 р. оформив відповідні повідомлення для позивачки за 2001-2002, 2002-2003, 2003-2004, 2004-2005 розрахункові опалювальні періоди.

2.4. Що стосується порушень з боку ДЕЖ-911 відносно якості і кількості послуг з гарячого водопостачання (ГВП), то протягом тривалого періоду, починаючи з вересня 2003 р. по цей час, позивачка щомісяця, а інколи й частіше, зверталася до керівництва ДЕЖ-911 з вимогами здійснити перерахунки розміру плати за неякісні послуги з ГВП. Зазначені вимоги викладені в чисельних Актах-претензіях за типовою формою, передбаченою вказаною вище Постановою-1, належним чином оформлені та зареєстровані в ДЕЖ-911, тобто відповідно до законодавства набрали юридичної сили. На жоден Акт-претензію позивачка не отримала письмового заперечення від ДЕЖ-911, позови до суду з боку КП УЖГ також не подавались. Незважаючи на те, що наявність зазначених Актів-претензій дає законодавчі підстави для відмови від оплати за ГВП за встановленим тарифом та оплачувати використану воду за тарифом на холодне водопостачання (ХВП), це не може цілком задовольнити позивачку з наступних причин. По-перше, з вини ДЕЖ-911 вона вимушена сплачувати за непотрібне їй надмірне водоспоживання з ХВП замість потрібного ГВП, що суперечить Закону-1 та Господарському кодексу України (п. 1 ст.29). По-друге, надмірне водоспоживання з боку позивачки покладало обов’язок на інших мешканців будинку – сусідів, у відповідності з розпорядженням КМДА від 26.12.2002 р. №2308, сплачувати за ХВП у подвійному розмірі по відношенню до встановлених тарифів, що суперечить Правилам-2 (п. 9.7). По-третє, позивачка має право вимагати надання їй якісних послуг з ГВП, принаймі з параметрами, не гіршими, ніж для інших споживачів у м. Києві. Для цього ДЕЖ-911 повинна, у відповідності до частини сьомої п. 2 статті 21 Закону-3, усунути недоліки у внутрішньобудинковій мережі ГВП, а саме, забезпечити цілодобову циркуляцію гарячої води по відповідних трубопроводах. Технічні можливості для цього існують. Представник позивачки отримав безліч усних обіцянок з боку начальника ДЕЖ-911 найближчим часом забезпечити циркуляцію ГВП, але віз і понині там. В той же час начальник ДЕЖ-911 намагався перекласти відповідальність за недоліки ГВП у будинку на постачальника, але переписка між зазначеними суб’єктами правовідносин не підтвердила вину постачальника. Отримані під час виконавчого провадження по забезпечення доказів до цього позову документи (протоколи огляду бойлерної, техповерхів та підвалів житлового будинку, кольорові фотознімки пошкоджених трубопроводів ГВП) підтверджують, що внутрішньобудинкова мережа ГВП, яка обслуговується відповідачем, не забезпечує нормативні вимоги щодо якісних показників температурного режиму постачання гарячої води споживачам.

2.5. Ухилення КП УЖГ та ДЕЖ-911 від укладення договору на житлово-комунальні послуги тривалий час ними пояснювалось положеннями нині скасованого розпорядженням КМДА від 2 серпня 1999 р. №1261, яким виконавцями послуг з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води визначені теплопостачальні підприємства міста, з ХВП – “Київводоканал”, а житлово-експлуатаційні організації повинні були лише забезпечувати транспортування холодної та гарячої води до споживачів та збирати платежі від населення на користь виконавців згідно з договорами-дорученнями. Дія цього розпорядження зупинена з січня 2003 р. у зв’язку з його оскарженням в суді. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2005 р. вказане розпорядження остаточно скасоване у негайному порядку. Цьому передувало скасування державної реєстрації зазначеного розпорядження в органах юстиції відповідно до висновку Київського міського управління юстиції від 19.01.2005 р. за №1/32. Слід зазначити, що на запит від 23.02.2005 р. №Д-468 на адресу КП УЖГ щодо чинності договору №4, укладеного з перевищенням повноважень начальником ДЕЖ-911, до цього часу відповідь не надана. У той же час, оспорюваний “Типовий договір про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води” між ДЕЖ-911 та Дєнковою Іриною Вікторівною від 22.09.2003 р., який не відповідає законодавству, директор КП УЖГ відмовляється визнати неукладеним. Про зазначені обставини свідчить переписка позивачки з директором КП УЖГ (відповіді від 01.10. 04 №Д-2722 та від 19.01.05 №Д-3661), а також рішення Солом’янського райсуду м. Києва від 29.06.2005 р. по справі №2-1035-1/05 про визнання неукладеності зазначеного договору.

2.6. Слід зауважити, що жодних законних підстав для відмови КП УЖГ в укладенні договору з позивачкою відповідно до Правил-1 не існувало, тим більше, що Закон-2 однозначно покладає цей обов’язок на балансоутримувача (ст. 29), тобто на КП УЖГ. Порушуючи право споживача на укладення договору, КП УЖГ ухиляється також від обов’язку забезпечувати якісні та кількісні показники житлово-комунальних послуг, що передбачено істотними умовами договору у відповідності до п. 1 статті 26 Закону-2, незаконно обмежує право споживача на визначення порядку вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, порядку обслуговування мереж водо-, теплопостачання і водовідведення, розподілу повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту), порядку здійснення ремонту тощо. У зв’язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 Типовий договір на надання послуг з централізованного опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення повинен бути укладеним за формою, затвердженою цією постановою.

2.7. У зв’язку з надмірним нарахуванням з боку ДЕЖ-911 оплати за послуги з ХВП та ГВП понад встановлені нормативи, позивачка була вимушена в вересні 2003 р. за власні кошти встановити 2 лічильники ХВП та 2 лічильники ГВП, загалом 4 лічильники. Без урахування витрат на їх встановлення, вартість лічильників та допоміжних пристроїв до них загалом становить 250 грн. Крім того, при реєстрації лічильників в ДЕЖ-911 позивачку вимусили оплатити послуги за опломбування 4-х лічильників на суму 7,55 грн. та за повірку лічильників 28,65 грн., всього 36,20 грн. Проте вартість лічильників та витрати на їх встановлення повинні бути відшкодовані за рахунок КП УЖГ. Підставою для цього є постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 р. №483 та від 27 листопада 1995 р. №947, а також Правил-2 (частина друга пунктів 1.13 та 4.16).

3. Розрахунок ціни позову

Ціна позову складається з сум відшкодування витрат за невідповідність послуг з опалення за розрахункові опалювальні періоди 2001-2002, 2002-2003, 2003-2004, 2004-2005 років, за неякісні послуги з постачання гарячої води, за надмірне з вини відповідача споживання холодної води, за придбання та встановлення водолічильників.

Згідно з “Повідомленнями про проведення перерахунків за надані послуги центрального опалення” від 12.10.2005 р. за вказані вище опалювальні періоди, сума коштів, яка підлягає поверненню, становить 170,64 + 17,67 + 139,24 + 159,57 = 487,12 грн.

Сума оплати за підігрів гарячої води з вересня 2003 р. по вересень 2005 р. станом на 01.10.2005 р., яка не підлягає сплаті у зв’язку з невідповідністю температурного режиму вимогам актів цивільного законодавства (температура нижче 40 градусів по Цельсію) згідно з “Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників” становить (184 + 84) х 2,90 = 777,20 грн.

Обсяг зайво витраченої холодної води внаслідок неякісного ГВП з вересня 2003 р. по вересень 2005 р. станом на 01.10.2005 р. згідно з “Книгою обліку комунальних послуг при застосуванні лічильників” становить 175+79=254 куб.м, вартість якої складає 254х0,82=208,28 грн.

Вартість лічильників та їх обслуговування становить 286,20 грн.

Таким чином, ціна позову складає 487,12 + 777,20 + 208,28 + 286,20 = 1758,80 грн.

Крім відшкодування матеріальної шкоди, позивачка звертається до суду також з проханням винести рішення стосовно відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача, які привели до погіршення побутових умов позивачки, необхідності за рахунок особистого відпочинку витрачати час на вивчення законодавства, переписку з відповідачем, вирішення спорів у судовому порядку, оскільки відповідач не визнавав і до цього часу не визнає обов’язковість для нього дотримуватися норм цивільного законодавства у сфері житлово-комунльних послуг.

Підставою для вимоги про відшкодування майнової шкоди є порушення відповідачем законодавства про захист прав споживачів, зокрема ухилення від обов’язку укладення договору на надання комунальних послуг, приховування інформації про кількісні ті якісні показники зазначених послуг, порушення права споживача на отримання послуг з ГВП відповідної якості, а також неповернення зайво сплачених коштів за опалення.

Слід зазначити, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачене в ст. 24 Закону України “Про захист прав споживачів”, а ст. 23 ЦКУ визначає моральну шкоду як таку, що полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї та близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, що завдала шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Що стосується душевних страждань, то уявіть собі переживання пенсіонерки похилого віку та двох працюючих по найму осіб – матері та її доньки, які щоранку, відкриваючи о шостій годині душовий кран у ванній кімнаті, отримують замість підігрітої води буквально льодяний душ. Трубопроводи ГВП у підвалі будинку на протязі близько 50 метрів не мають теплоізоляції, а тому особливо в осінньо-зимній період охолоджуються майже до точки замерзання, поки не розпочнеться відбір води. А існуючий циркуляційний трубопровід пошкоджений, від нього відрізаний шматок труби довжиною 20 метрів. Довести це службовим особам КП УЖГ, які працюють в ДЕЖ-911, вимагало надзвичайних сил та нервів на протязі двох років (2003-2005 роки). Досить зауважити, що тільки після огляду та фотозйомки трубопроводів підвалу при примусовому виконанні ухвали суду про забезпечення доказів працівники ДЕЖ-911 погодилися з необхідністю усунути пошкодження циркуляційного трубопроводу, але й після цього нічого не зроблено до цих пір.

А чого варті душевні страждання представника позивачки, які він зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою КП УЖГ щодо близьких родичів представника, яким він намагався тривалий час відчайдушними зусиллями допомогти забезпечити належний рівень якості комунальних послуг?

Слід також зауважити, що без нервових стресів не обійшлося і в процесі примусового забезпечення доказів до цього позову під час виконавчого провадження. Відповідач (КП УЖГ) систематично ухилявся від надання доказів, заявляв безпідставні клопотання, на нього було накладено 3 штрафи загалом на суму 1360 грн., але й до цього часу представник позивача вимушений регулярно з’являтися до ВДВС, як на роботу, з метою завершення процесу забезпечення доказів. Виконавче провадження за постановами ВДВС № 320/15 від 04.05.2005 р. та №529/15 від 29.08.2005 р. з вини відповідача до цього часу не завершене.

Протиправність поведінки відповідача доведена вище при обгрунтуванні вимог 1.1-1.7 цієї уточненої позовної заяви. Що стосується характеру правопорушень з боку КП УЖГ, то їх суспільна небезпечність не викликає жодних сумнівів, оскільки підриває віру споживачів комунальних послуг у верховенство права, закріплене у ст. 8 Конституції України. Ступінь вини КП УЖГ у правопорушеннях слід визнати значною, тому що всі перелічені вище протиправні дії відповідача є умисними, пов’язаними з повним ігноруванням законодавства та грубим порушенням з його боку прав і законних інтересів споживачів, бездіяльністю та службовою недбалістю керівництва КП УЖГ при повній безконтрольності з боку райдержадміністрації.

Оскільки законодавством не передбачена і не може бути передбаченою будь-яка формальна методика підрахунку моральної шкоди, при визначенні справедливої компенсації за душевні переживання позивачки та її представника слід вдаватися до оціночних категорій.

Позивачка та її представник у даному випадку вважають розумною і справедливою оцінкою суми відшкодування за нанесену моральну шкоду у розмірі 1000 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивачки.

4. Прохання до суду

Задовольнити позовні вимоги 1.1 – 1.7, викладені в п. 1 цієї заяви. Звільнити позивачку від сплати державного мита на піставі ч. 10 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та ст. 24 Закону України “Про захист прав споживачів”. Накласти арешт на банківський рахунок КП УЖГ для забезпечення позову на суму 1000 грн. в частині, що стосується відшкодування моральної шкоди Дєнковій І.В.

Примітка:
Докази до позову були раніше надані в додатках до первинної позовної заяви від 18 березня 2005 р., а також надійшли від ВДВС Солом’янського РУЮ в м. Києва при примусовому виконанні ухвал суду від 21.04.2005 р. та від 13.06.2005 р. про забезпечення доказів.

Додаток: копія цієї уточненої позовної заяви для відповідача.

Представник позивачки – Куля В.І.
457-40-72

Примітка. Цей позов був задоволений. Потім КП УЖГ звернулося до Апеляційного суду з вимогою переглянути рішення та притягнути до участі у справі Київенерго, Київводоканал та КП ГІОЦ. Повторно справа розглядалася суддею Скрипкою І.М. більше року. Позовні вимоги збільшувалися, зокрема моральна шкода - до 5000 грн. Врешті решт рішенням від 06.12.2007 р. у справі № 2-563-1/07 вимоги частково (в основному) задоволені. Моральна шкода встановлена у розмірі 3000 грн. Рішення суду викладене у попередньому нарисі.


Создан 08 дек 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Продвижение Вашего Бизнеса в Интернете. Компания Maklen
Офіційний сайт Солом'янської районної у м.Києві адміністрації